Америка

Той пан – видно це було виразно – достоту зацiпенiв, почувши слова служки, але врештi обернувся до того, хто хотiв з ним говорити, i завзято замахав руками, рiшуче боронячися проти паровичника, а ураз для певностi й проти служки. Тодi цей повернувся назад до паровичника i сказав йому в такому тонi, наче б зраджував йому якусь таемницю:

– Пензлюйте мерщiй з цiеi кiмнати!

Почувши таку вiдповiдь, паровичник обернувся до Карла, так нiби звертався до власного серця, якому хотiв зажалiтися на своi поневiряння. Не мiркуючи багато, Карл кинувся вперед, так перебiг кiмнату, що трохи навiть зачепивши офiцера у фотелi; служник, зiгнувшись, iз розпростертими руками кинувся йому навперейми, наче ловлячи комаху, але Карл перший опинився бiля стола старшого касира й ухопився за нього на той випадок, якби служник спробував вiдтягнути його геть.

В кiмнатi, звичайно, вiдразу всi пожвавiшали. Корабельний офiцер пiдхопився з-за столу, панове з портовоi управи дивилися незворушно, але уважно; обидва пани пiд вiкном приступили один до одного, а служник, гадаючи, що йому не мiсце там, де виявляе зацiкавлення вище панство, вiдступив назад.

Паровичник при дверях напружено чекав моменту, коли знадобиться його допомога. Врештi головний касир рiзко обернувся в своему фотелi праворуч. Карл витягнув зi своеi потайноi кишенi, яку зовсiм i не ховав вiд поглядiв цих людей, свiй закордонний паспорт i, розгорнувши, поклав його, замiсть вiдрекомендуватися, на стiл. Старший касир, здавалося, великоi ваги паспортовi не надав, бо вiдцопнув його двома пальцями набiк, i тодi Карл, так нiби з формальностями, на щастя, було покiнчено, знову заховав паспорт до кишенi.

– Дозволю собi сказати, – почав вiн потiм, – що, як на мене, пана паровичника скривджено. Тут е якийсь Шубаль, який з нього збиткуеться. А пан паровичник тим часом служив на багатьох кораблях, якi вiн може вам перерахувати, i всюди ним були задоволенi; вiн старанний, любить працю, i справдi не зрозумiло, чому саме на цьому суднi, де служба не така страшенно важка, як, наприклад, на торговому вiтрильнику, вiн мав би бути не на мiсцi.

Тим-то лише наклеп заважае йому пiдноситися по службi й не дае здобути визнання, iнакше вiн обов’язково здобув би його. Я розповiв про це лиш загалом, а докладно всi своi скарги викладе вам вiн сам.

Цими словами Карл звертався до всiх присутнiх, бо й справдi його слухали всi, i було найпевнiше, що серед усiх разом знайдеться швидше якийсь праведник, i праведником цим буде саме старший касир.