Унія

– До пори, до часу, пане сенаторе, до пори, до часу. Великi успiхи призводять до великоi заздростi, а велика заздiсть – до великих руйнувань. Що буде, коли тi полiтики, якi штовхають Республiку до Вiдня, i Хмельницький-змiй знайдуть спiльну мову?

– Велика коронна полiтика, пане каламарнику, любить героiв i переможцiв. Великi короннi полiтики Гембицький та Оссолiнський далеко у Варшавi, а Хмельницький глибоко в дупi, – нагадав Немирич. – Та й ми з вами не провидцi, щоб так далеко заглядати в майбутне. До речi, – всмiхнувся вiн, – коронний гетьман тепер захоплений юною пророчицею, яка повнiстю солiдарна з вами.

– Щодо чого?

– Щодо руйнувань, попелища, нового Свидригайла та iншоi апокалiпси. До речi, коли мова йде про друге пришестя Свидригайла, великий гетьман уявляе собi зовсiм не Хмельницького.

– А кого ж?

– Невже не розумiете?

– Нi, – пiсля довгоi паузи похитав головою Виговський.

– Я не вiрю.

– Пiдкажiть.

– Мова йде про ясновельможного й дуже амбiтного родича Свидригайла.

– Ви знов про Ярему? – нарештi здогадався писар.

– Не я, пане, а великий i мудрий Конецпольський, – розсмiявся Немирич. – Але це мiж нами.

– Звiсно, – на обличчi Виговського здивування мiшалося з невдоволенням. – Ви бачили ту пророчицю?

– Мав сумнiвне задоволення. Вона брудна, розбещена та хитра, як i належить iстиннiй шахрайцi. Хоча, думаю, пану Яношу така кассандра сподобалася б. Але, ясна рiч, не в напрямi жiночих принад.

– Ваш друг е посвяченим у якесь знання?

– Самi в нього спитайте, – сенатор раптом пришпорив жеребця, махнув нагаем i помчав заснiженим полем.

Тим часом на тих дрогах, що першими iхали за верховими, також розмовляли про полiтику. Молодший Зорка вiдразу пiсля знайомства почав розпитувати сина пiдстарости про Францiю та обставини европейськоi вiйни. Маючи нагоду представити своi стратегiчнi мiркування, Мечислав розгорнув перед юним спiврозмовником широку картину змагань та iнтриг. Вiн вiдразу натякнув, що не е безумовним симпатиком iмператора, хоча бiльшiсть його европейських знайомих твердо стоiть на боцi Габсбургiв.

З перелiку безумовних злочинiв, вчинених полководцями iмператора, син старости видiлив руйнування Гейдельберзького замку, романтичного гнiзда Пфальцських курфюрстiв, красою якого захоплювались найвидатнiшi поети i художники.