Круговерть

Маю повiдомити, що в моему характерi немае жодних дурниць, i я працюю на сценi за те, що менi платять, так само, як iншi дiвчата працюють у крамницях чи офiсах. Я збиратиму грошi, щоб утримувати себе, коли вже буду застара для театральних вибрикiв. Нiякого будинку для лiтнiх людей або притулку для необачних актрис менi не треба. Якщо хочете зробити мене дiловим партнером, пане Гарт, без всiляких там витребеньок, то я в дiлi. Я дещо знаю про театральнi трупи, але хочу, щоб ми стали iнакшими. Хочу, щоб ви знали, що я працюю на сценi для того, аби щодня забирати певну суму коштiв у конвертi з нiкотиновими плямами на ньому в мiсцi, де його лизнув касир.

Таке маю хобi – вiдкладати на похмурi дощовi днi у своему майбутньому. І хочу, щоб ви знали, яка я. Не знаю, як виглядае нiчний ресторан, бо п’ю лише немiцний чай, нiколи не теревенила з чоловiком бiля входу до театру й тримаю грошi в п’ятьох ощадних банках.

– Панно Черрi, – озвався Боб Гарт своiм спокiйним, серйозним голосом, – ви маете право висувати своi власнi умови.

Фраза «лише бiзнес» налiплена на мiй капелюх i трафаретом вибита на моiй барсетцi. Увi снi я завжди бачу бунгало з п’ятьох кiмнат на пiвнiчному березi Лонг-Айленду, з японцем, котрий варить зупу з молюскiв i пече качку по-пекiнськи, а я на ганку, загорнений у пончо, гойдаюся в гамаку й читаю «У нетрях Африки» Стенлi[4 - Генрi Мортон Стенлi (1841–1904) – вiдомий валлiйський журналiст i визначний мандрiвник Африкою, котрий вiдкрив рiчку Конго, гiрську гряду Рувензорi, а також розгадав загадку витокiв Бiлого Нiлу. ]. І бiльше нiкого навколо. Ви нiколи не цiкавилися Африкою, чи не так, панно Черрi?

– Нiколи, – пiдтвердила вона. – А що я намiряюся зробити зi своiми грошима, то це покласти iх у банк. Тепер можна отримати чотири вiдсотки рiчних за депозити. Я вже полiчила, що за десять рокiв буду мати прибуткiв десь близько 50 доларiв на мiсяць лише самих вiдсоткiв. Також я могла б навiть iнвестувати частину свого капiталу в дрiбний бiзнес, скажiмо, майстерню з пошиття капелюшкiв або салон краси, i заробити ще бiльше.

– Ну, – зауважив Гарт, – бачу, що вашi думки рухаються в правильному напрямку, так чи iнакше. Є багато акторiв, котрi чогось вартi, i вони також могли б вiдкладати дещицю на чорний день, якби не тринькали своi грошики. Дуже радий, що у вас правильний погляд на бiзнес, панно Черрi. Я мiркую так само й вважаю, що цей скетч подвоiть те, що ми зараз заробляемо, коли вдасться його iнсценiзувати.