Повне зібрання творів

Що я робитиму в храмi Бога, який розводитиметься про зрiст або вгодованiсть своiх вiрних, або в домi приятеля, що не визнаватиме моiх милиць i спонукатиме мене танцювати, щоб судити мене.

Ти, звичайно, зустрiнеш у свiтi багато рiзних суддiв. Якщо йдеться про те, щоб сформувати тебе iншим i загартувати тебе, лиши цю роботу своiм ворогам. Вони ще й як заопiкуються цим завданням, наче буря, що вирiзьблюе кедр. Твiй друг створений, щоб приймати тебе. Знай про Бога, коли приходиш до його храму, що вiн не судить тебе, а приймае.

LX

Мене заполонили мiркування про марнославство. Воно завжди видавалося менi не пороком, а хворобою. В жiнцi, що ii, як я помiтив, зворушуе думка юрби i що занапащае себе своiми дiями та голосом унаслiдок того, що вона стала видовиськом i отримуе незвичайну насолоду вiд слiв, сказаних на ii адресу, в жiнцi, чия радiсть спалахуе полум’ям, бо ж на неi дивляться, я бачив щось iнше, нiж тупiсть: хворобу. Адже як можна задовольнитися iншою людиною, якщо не завдяки любовi до неi та подарункам iй? Проте насолода, яку вона отримуе вiд свого марнославства, видаеться iй бiльшою, нiж та, яку вона мае вiд благ, бо ж платить за цю насолоду коштом своiх iнших насолод.

Така радiсть убога й нещасна, наче вiд ганджу. Як у того, хто чухаеться, коли йому свербить, i вiдчувае вiд цього насолоду. Натомiсть пестощi – притулок i оселя. Якщо я пещу дану дитину, то тiльки на те, щоб захистити ii. Знак цих пестощiв лишаеться на оксамитi ii обличчя.

А ти, марнославна жiнко, справжнiсiнька карикатура!

Отi, марнославнi, я стверджую, що вони припинили жити.

А цей вiдважний воiн, якщо я вiтаю його, бентежиться i тремтить, мов дитина, вiд моiх пестощiв. І анiтрохи не мае марнославства.

Що зворушуе одну i що зворушуе другого? Чим вони рiзняться мiж собою?

Марнославна, коли засинае…

Ви не знатимете руху квiтки, що тремтить на вiтрi всiма своiми насiнинами, якi належатимуть не iй.

Ви не знатимете руху дерева, що дае плоди, якi призначенi не йому.

Ви не знатимете радостi людини, що пропонуе свiй витвiр, який не дiстанеться iй.

Ви не знатимете завзяття танцiвницi, що живе танком, який не дасть iй нiчого.

Це твердження слушне й про воiна, що вiддае свое життя. Якщо я вiтаю його з цим, це тому, що вiн збудував свiй мiсток. Я навчаю його, що вiн зрiкся себе, вiддавши все людям.