Маленькі жінки

Вона сказала:

– Ми бiльше нiколи не будемо закривати штору на вiкнi з квiтами, i я дозволяю вам дивитися скiльки забажаете. А ще краще, не дивiться крадькома, а приходьте до нас у гостi. Наша мама така хороша, вона так любить допомагати людям! Я попрошу Бет зiграти для вас на фортепiано та заспiвати, а Емi iз задоволенням потанцюе для вас, а ми з Мег розсмiшили б вас над нашими кумедними сценками, i ми весело провели б час разом. Як ви думаете, ваш дiдусь дозволить вам прийти до нас?

– Думаю, що вiн дозволив би, якби ваша мати попросила його.

Взагалi, вiн дуже добрий, тiльки на вигляд такий суворий. Вiн дозволяе менi робити те, що я хочу, ну, в значнiй мiрi, просто вiн непокоiться, щоб я не докучав чужим людям, – пояснив Лорi i його обличчя торкнулася легка усмiшка.

– Ми не чужi, ми сусiди, i навiть не думайте, що будете нам докучати. Ми дуже хочемо познайомитись з вас ближче. Я вже довго думала, як би завести з вами знайомство. Наша сiм'я живе тут не дуже давно, але ми вже знайомi з усiма сусiдами, крiм вас.

– Рiч у тiм, що дiдусь постiйно сидить за своiми книгами, i те, що вiдбуваеться за стiнами будинку його не особливо цiкавить. Мiстер Брук, мiй учитель, не живе тут, а приiжджае лише провести заняття. Ось i виходить, що менi просто нема з ким пiти погуляти, тому я сиджу вдома.

– Погано. Вам потрiбно перебороти себе i почати ходити у гостi, адже наскiльки менi вiдомо, вас запрошують. Тодi у вас буде багато друзiв i вам завжди буде, куди пiти.

І до речi, спiлкування чудово допомагае подолати сором'язливiсть.

Лорi знову знiяковiв i почервонiв, але абсолютно не образився на прямолiнiйнiсть Джо, адже вiн розумiв, що вона сказала це виключно з добрих намiрiв. Та й як тут ображатися, адже вона сказала чисту правду.

– Вам подобаеться ходити до школи? – запитав хлопчик, вирiшивши змiнити тему розмови пiсля невеликоi паузи, пiд час якоi вiн знiяковiло витрiщався на вогонь в камiнi i думав над словами Джо, поки сама Джо з iнтересом розглядала кiмнату.

– Я не ходжу до школи. Я пiшла працювати, щоб хоч трохи допомогти своiй родинi – я доглядаю за своею старою тiтонькою. Вона, звичайно, рiдкiсна буркотуха, але менi вона все одно подобаеться, – вiдповiла Джо.

Лорi вже вiдкрив рота, щоб запитати ще щось, але швидко передумав, бо згадав, що занадто цiкавитися чужими справами неввiчливо, то вiн знiяковiло закрив рота i промовчав.