Лісова пісня

Михайло Драгоманов – цей «речник гуманностi» – був для Лесi уособленням духовного лицарства, жертовноi самопосвяти iдеi Святого Духа, коли честь важить бiльше, нiж смерть. Про це високе благородство духу свого дядька i про його гiдну смерть «на полi честi» Леся Украiнка пише 19 липня 1895 року в листi до матерi: «Вiн полiг на полi честi, в останнiй день читав свою останню лекцiю.» (10, 310).

Михайло Драгоманов назавжди залишиться в пам’ятi як духовний лицар Украiни, i вона свiй дух плекае за його прикладом задля присвяти себе благороднiй нацiональнiй справi – будити «розум, що заснув».

Сан-Ремо. Італiя. 26 лютого 1902 року. Лесi Украiнцi виповнився 31 рiк. Настрiй в iменинницi не святковий. У написаному в цей день листi до Ольги Кобилянськоi вона признаеться: «Сей день завжди якось неприемний, бо мимоволi оглядаюсь назад, «на путь минулу» i.» ( 11, 324).

Про свiй настрiй Леся Украiнка волiе далi не говорити. Основна тема цього звернення до емоцiйно i духовно рiдноi подруги («Мiй любий чорненький хтось!») полягае в роз’ясненнi свого ставлення до спiритизму, до спiлкування з «духами»: «Я взагалi давно вже втратила вiру в «духiв» i спiритичних i всяких iнших, добрих i злих, небесних i пiдземних (та, власне, свiдомо й не мала нiколи тii вiри), а часом, в хвилини подразнення нервового, щось одзиваеться, як, напр[иклад], страх дзеркал вночi, прикре почуття вiд темряви i т.

i., певне, се якiсь спогади фантастичного настрою мого дитинства, але я знаю, що то «пережитки», – вiрю ж я тiльки в одного духа, того, що про нього спiвав Heine в своiй «Bergidylle» i що йому служили всi найсвiтлiшi душi людськi. І з мене тiеi вiри досить. Той дух може замiнити всiх духiв, що грають на столиках, бо той дух грае просто на серцях людських i що може, те творить просто, без мiстифiкацiй, i створив вiн найкращi дiла людськоi штуки через своiх обранцiв» (11, 324).

Нiмецький романтик Генрiх Гейне був улюбленим поетом Лесi Украiнки. Ще 1892 року у Львовi з’явилася збiрка «Книга пiсень» Генрiха Гейне в перекладi Лесi Украiнки i Максима Сла-винського.

Поетеса здiйснила переклад 132 поезiй нiмецького поета, перекладала великий, з кiлькох поем, його твiр «Атта Троль», а ще ранiш, перiоду «Плеяди молодих украiнських лiтераторiв», коли молода поетеса iнтенсивно вивчала iноземнi мови i европейську лiтературу, ii захоплюе романтична «Bergidylle», яку вона перекладае:

Еге ж! Переписала

Я Гейновi пiснi,

Сидiла, як заклята,

Над ними я три днi.