Шухлядні краєвиди

Ворожку – робота – з намету – чути.

Моряк – на дошцi – вибива – чечiтку.

Тут – ковтачi – вогню, там – линвоскоки,

Гiпнотизери, картярi, макаки.

Хто – душу, хто пiдметки – залиша. —

Хто – й заграву над мiстом, – чвал лошиць.

Із серця – стяг, що – на весь свiт – росте

Сенс iснування – гiлочкою – глоду—

У склянцi,– i свiдомiсть – на болiди.

Дзвiн – дiйсности – у грудях – ледве-ледве.

Згорнулася – i скатом – геть – полуда.

Ще – поруч – чути: озiя? – талапа.

Та i ii вже – присмерку – полiпи.

Хвиля, бува, – й агар агару – хлю?пне,[18 - Хлю?пне? = мае 2 наголоси.]

Щоб легше – вдосконалення – халепу.

Глуха – стiна – ще – пам’ятае – трактус,[19 - Трактус = спiв римск. меси, який виконують у днi Великого посту чи жалобноi служби.]

Хоч – легiт – не дае – себе – пiдстригти,

Клiтини – вмiст – для – свiтла – просякання.

І лицарi на тиграх – пiдвiконням, —

Знов – переорюють – i душу, й степ. —

І юнка, що – буття – на автостоп,

Із серця – стяг, що – на весь свiт – росте.

Де – стежку – iснування колiща

Кипить – по краевиду – у каструлi. —

Їх – час вiд часу, – неквапливо – кралi.

Навколо них в повiтрi – хлопець – кролем:

Вiдрощуе – собi – й навкiллю – крила.

Копилить – губи – при ляльках – лялькар.

Вiд сонця – в сизiй мряцi – кiлька – шкур.

Бiжить – собака, – весь свiт – набакир.

Мокрицi – тягнуть – в гай – тенiсний корт.

Сидить – на гiлцi – нерухомо – лелiт.[20 - Лелiт = сич.

В грудки – латаття – гусне – прохололi:

Вода – слiди – скубальноi – машини,

Яка – за спiвом – iнколи – й вiльшанки.

Й лише – лоза – ще – коротко – трiщить,

Де – стежку – iснування колiща.

Як пахне – звук – буття, що – долина?[21 - Долина? = вiд долинати]

Працюе – над годинником – дзигар,[22 - Дзигар = годинникар]

Нема – коли – й пляшчини, що – кагор.

Час – вивiтрився, – кiлька – кучугур

Та горб на плечах, – для майстернi – герб.

Заснув на дзиглику – лихий – порадник,

Ногою геть – i рiдне, i нерiдне.

Дроти – над дахом – вагонеток – з ру?днi.

Вилоги – дня – вiд покладiв – природнiх.

Рибалка над струмком – додому – вилов,

Зозуля – груш – на вербах – накувала.

Й до зiрки – мiст – на палях – вдалинi. —

Як – пахне – звук – буття, що – долина?.

Де е – джерела, iз яких – майдан

Бiгун – бар’ер, аж – завидки – беруть.

Замiсть – свiтила, в небi – зяе – рот.