Дари волхвів

Дари волхвiв

О. Генрi

О. Генрi – визнаний у всьому свiтi майстер малого жанру, завдяки якому жанр розповiдi пережив свiй свiтанок…Героi його оповiдань найрiзноманiтнiшi: робочi, художники, мiльйонери, клерки, iнженери, а сюжети дивують своiм рiзноманiттям i життевiстю, але е у них i дещо спiльне – несподiваний фiнал, що змушуе читача замислитися.Оповiдання «Останнiй листок» i «Дари волхвiв», якi вiдкривають цей збiрник – однi з найбiльш пронизливих лiричних творiв О. Генрi, в яких людянiсть i самопожертва долають життевi складнощi i навiть трагiчнi обставини.

Переклад украiнською Юлii Шматько, Вiталiя Лук’яненка та Лукаса.Змiст:Останнiй листокДари волхвiвВождь червоношкiрихШляхи, якi ми обираемоНемовлята в джунгляхСпорiдненi душiНалiт на потягПерсикМаркiз i мiс саллi

О. Генрi

ДАРИ ВОЛХВІВ

Один долар вiсiмдесят сiм центiв. Це все, що було. Причому, шiстдесят центiв складали одноцентовi монети, якi iй вдалося кiлька разiв заощадити, затято торгуючись з бакалiйником, продавцем овочiв i м'ясником – так затято, що у неi аж щоки пашiли вiд нiмого усвiдомлення того, що такий наполегливий з ii боку торг здавався iм примiтивною жадiбнiстю.

Делла перерахувала тричi. Як i ранiше, все тi ж один долар i вiсiмдесят сiм центiв. Але завтра вже Рiздво.

Що тут поробиш? Залишилося тiльки впасти на стару потерту кушетку i заплакати. Власне, це Делла i зробила. Це ще раз пiдтверджувало приказку, що життя складаеться з ридань, схлипувань i посмiшок, причому схлипування найчастiше переважають.

А поки господиня дому поступово переходить вiд одного стану до iншого, давайте поглянемо на саму оселю. Мебльована квартира за 8 доларiв на тиждень. Це, звичайно, не повнi злиднi, але, дивлячись на все це, чомусь саме таке слово крутиться на язицi.

У вестибюлi унизу висить поштова скринька, до якоi не протиснеться жоден лист, а змусити електричний дзвiнок видати хоч якийсь звук, здаеться, не пiд силу жодному смертному.

До всього цього додаеться табличка з написом «Мiстер Джеймс Дiллiнгем Янг».

Повне i звучне друге iм'я «Дiллiнгем» було доречним у перiод фiнансового процвiтання, коли його власнику платили 30 доларiв на тиждень. Тепер, коли його дохiд скоротився до 20 доларiв, то й iм'я ризикувало скоротитися до скромного i невибагливого «Д».