Історія Флоренції. Державець

У Швабii в нього лишився син Конрад, а в Апулii незаконний нащадок на iм’я Манфред, якого вiн зробив герцогом Беневентським. Конрад прибув до Неаполя прийняти владу, але там помер, а пiсля нього лишився спадкоемцем малюк Конрадiн, який перебував у Германii. Манфред спершу заволодiв королiвством як опiкун Конрадiна, а потiм, пустивши чутки про його смерть, оголосив себе королем проти волi папи й неаполiтанцiв, яких змусив визнати себе силою.

Поки в королiвствi все це вiдбувалось, у Ломбардii тривав розбрат мiж гвельфами i гiбелiнами.

За першими стояв папський легат, за другими – Еццелiно, який заволодiв уже майже всiею Ломбардiею по той бiк По. Поки тривали военнi дii, проти нього повстала Падуя, i вiн знищив дванадцять тисяч падуанцiв, але й сам помер iще до закiнчення вiйни у вiцi вiсiмдесяти рокiв, а пiсля його смертi всi мiста, якими вiн володiв, здобули волю.

Манфред, король Неаполiтанський, вiдчував, за прикладом своiх предкiв, велику ворожiсть до Церкви, i тодiшнiй папа, Урбан IV, постiйно жив у жорстокому страху.

Дiйшло до того, що папа оголосив проти нього хрестовий похiд i вирушив до Перуджi чекати вiйська. Бачачи, що загонiв пiдходить мало, що вони слабкi та прибувають iз великим запiзненням, вiн вирiшив, що для перемоги над Манфредом потрiбна дiевiша допомога. Вiн звернув увагу на Францiю, передав королiвство Сицилii та Неаполя Карловi Анжуйському, братовi короля Францii Людовiка, i викликав його до Італii прийняти владу в королiвствi. Та ще до прибуття Карла в Рим папа помер, а його мiсце посiв Климент IV, за якого Карл i прибув до Остii з флотом iз тридцяти галер, звелiвши iншим своiм загонам вирушити до Італii пiшки. Поки вiн перебував у Римi, римляни, щоб ушанувати його, дали йому звання сенатора, а папа надав йому iнвеституру на королiвський престол, узявши з нього зобов’язання щороку виплачувати Церквi п’ятдесят тисяч дукатiв, i, окрiм того, видав наказ, згiдно з яким анi Карл, анi будь-який iнший король Неаполя не можуть одночасно бути обраними iмператором. Карл виступив проти Манфреда, розгромив його й убив пiд Беневентом, заволодiвши Сицилiею i королiвським троном. Але Конрадiн, якому батько заповiв це володiння, зiбрав у Германii чимале вiйсько i прибув до Італii битися з Карлом, що й сталося пiд Тальякоццо. Однак вiн зазнав поразки, а потiм, невпiзнаний, утiк, але його захопили й убили.

XXIII

В Італii панував мир, поки папський престол не посiв Адрiан V. Карл i далi перебував у Римi й керував ним як сенатор.