Історія Флоренції. Державець

Окрiм того, папа дав Людовiку, князевi Тарантському, титул короля Неаполiтанського, а як подяку за це королева Джованна подарувала Церквi мiсто Авiньйон, що належало iй за правом спадку. На той час помер Лукiно Вiсконтi, i единим державцем Мiлана став архiепископ Джованнi, який часто воював iз Тосканою та своiми сусiдами i вельми збiльшив свою мiць. Спадкоемцями пiсля його смертi лишилися двое небожiв, Бернабо i Галеаццо, але Галеаццо невдовзi помер, залишивши пiсля себе сина Джана Галеаццо, який i подiлив владу в державi зi своiм дядьком Бернабо.

Імператором у тi часи був король чеський Карл, а папою – Інокентiй VI, котрий послав до Італii кардинала Егiдiя, iспанця, який дiяв так умiло, що йому вдалося повернути повагу до папськоi влади не тiльки в Романьi та в мiстi Римi, а й у всiй Італii. Вiн знову заволодiв Болоньею, яку захопив було архiепископ Мiланський, змусив римлян узяти за сенатора одного iноземця, котрого папа мусив щороку призначати в Рим, уклав почесну угоду з родом Вiсконтi, розгромив i захопив у полон англiйця Джона Гоквуда, який на чолi чотиритисячного англiйського загону воював у Тосканi на боцi гiбелiнiв. Святий престол перейшов до Урбана V, i той завдяки таким успiхам вирiшив вiдвiдати Італiю i Рим, куди прибув також iмператор Карл. Папа пробув у Італii кiлька мiсяцiв, потiм повернувся в Авiньйон, а Карл повернувся у свое королiвство. Пiсля смертi Урбана папою став Григорiй XI, але оскiльки помер i кардинал Егiдiй, в Італii вiдновилася колишня колотнеча, яку постiйно починали мiста, що об’еднувалися проти роду Вiсконтi. Папа прислав до Італii нового легата на чолi шести тисяч бретонцiв, потiм i сам вiн прибув до Італii вже зi своiм двором та остаточно осiв у Римi. Це сталося 1376 року. Папський престол був у Францii сiмдесят один рiк. Невдовзi пiсля того Григорiй XI помер, i на його мiсце обрали Урбана VI. Однак десятеро кардиналiв, якi вважали це обрання незаконним, зiбрались у Фондi й проголосили папою Климента VII. Водночас генуезцi, якi впродовж рокiв пiдкорялися роду Вiсконтi, повстали; i мiж ними й венецiйцями через острiв Тенедос почалися кривавi вiйни, у котрих на тому чи на тому боцi взяла участь уся Італiя. Тодi ж було вперше застосовано артилерiю – нову, винайдену германцями зброю. Хоча спочатку успiх був на боцi генуезцiв, котрi кiлька мiсяцiв тримали Венецiю в облозi, наприкiнцi вiйни перемогли венецiйцi, i за посередництва папи 1381 року було укладено мир.

XXXIII

У Церквi, як ми вже казали, стався розкол.