Історія Флоренції. Державець

Збиралася вона вiддати ii за месера Буондельмонте, юного кавалера i главу цього роду. Чи то через неуважнiсть, чи то переконана, що завжди встигне це зробити, вона нiкому про свiй намiр не повiдомила, проте стало вiдомо, що з месером Буондельмонте бере шлюб одна дiвиця з роду Амiдеi. Дама була неймовiрно розчарована, однак вона все ж сподiвалася, що краса ii дочки може зруйнувати той шлюб, поки його ще не укладено. Якось вона побачила, що месер Буондельмонте сам, без супроводу йде в напрямку ii будинку, й одразу ж спустилася на вулицю, ведучи за собою дочку.

Коли юнак проходив повз них, вона рушила до нього назустрiч, кажучи: «Я дуже рада, що ви одружуетеся, хоча призначала для вас за дружину мою дочку». І тут вона, вiдчинивши дверi, показала йому дiвчину. Кавалер, побачивши, яка вона прекрасна, i зметикувавши, що знатнiстю роду та багатством посагу вона нiтрохи не поступаеться тiй, з якою вiн зiбрався брати шлюб, запалав таким бажанням володiти нею, що, не думаючи вже про свою обiцянку, про тяжку образу, якою стало б ii порушення, i про лиха, якi були б наслiдком, вiдповiв: «Якщо ви призначали менi свою дочку, я виявив би невдячнiсть, вiдмовившись вiд неi, поки я ще вiльний». І, не гаючи анi хвилини, вiн одружився. Справа ця, ледве вона стала вiдома, надзвичайно обурила родину Амiдеi, а також Убертi, якi були iм родичi. Вони зiбралися разом з iншими своiми родичами i вирiшили, що ганьбою було б стерпiти таку образу i що единою гiдною помстою за неi може бути смерть месера Буондельмонте. Дехто, щоправда, звертав увагу на лиха, до яких мала призвести така помста, але Моска Ламбертi заявив, що хто довго обмiрковуе справу, нiколи нiчого не здiйснить, а закiнчив свою промову вiдомим висловом: «Що зроблено, то зроблено». Скоiти це вбивство вони доручили Мосцi, Стьяттi Убертi, Ламбертуччо Амiдеi й Одерiго Фiфантi. Зранку на Великдень цi четверо сховались у будинку Амiдеi мiж Старим мостом i Сан Стефаном. Коли месер Буондельмонте переiжджав через рiчку на своему бiлому конi, вважаючи, що забути образу так само легко, як порушити обiцянку, вони напали на нього бiля спуску з мосту пiд статуею Марса i вбили. Через це вбивство стався розкол у всьому мiстi, однi стали на бiк Буондельмонтi, iншi – Убертi. І оскiльки обидва цi роди мали палаци, фортецi та озброених людей, вони воювали протягом багатьох рокiв, але жодна сторона не могла добитися вигнання iншоi. Миром iхня вворожнеча теж не завершилася, хiба що затихала часом у перемир’ях.