Аліса в Дивокраї

Спершу на думку iй спало, що вона якимсь дивом шубовснула в море. «А значить, додому зможу повернутися залiзницею», – сказала Алiса сама до себе. (Алiса одного разу побувала на морi й дiйшла висновку, що, куди не подайся на англiйському узбережжi, всюди побачиш кiлька купальних кабiнок, що iх на колесах возять пляжем[10 - В Англii того часу пляжем iздили дерев’янi кабiни, запряженi кiньми. В них можна було увiйти з боку пляжу, роздягтися i з iншого боку кабiни спуститися в воду. Таким чином при купаннi зберiгалася благопристойнiсть, про яку так пiклувалися сучаснi Керроллу англiйцi.

], якихось малюкiв, що порпаються в пiску дерев’яними лопатками, тодi рядочок котеджiв, а за ними – залiзничну станцiю.) Та невдовзi вона виявила, що просто плюхнулася в озеро слiз, яке сама й наплакала, поки була дев’ять футiв заввишки.

– Якби ж я рюмсала менше! – сказала Алiса, плаваючи туди-сюди в пошуках дороги на сухе. – Тепер мене покарано – я втоплюся у власних сльозах! Це буде дуже химерно, якщо чесно! А втiм, сьогоднi все химерно.

Одразу по цих словах Алiса почула, як щось плюскоче в озерi неподалiк, i попливла ближче, аби дiзнатися, що там таке. Спершу вона подумала, що це морж або гiпопотам, але потiм згадала, якою стала крихiткою, i невдовзi додивилася, що то всього лише мишка, яка послизнулася й упала в воду, достоту як вона сама.

«Так, чи не варто менi, – подумала Алiса, – заговорити до цiеi мишки? Тут усе таке чудернацьке, що, думаю, вона може запросто вмiти розмовляти; та хай воно як, спробувати не зашкодить».

Отож Алiса заговорила:

– О люба Мише, чи не знаете ви, як вибратися з цього озера? Я так утомилася плавати туди-сюди, о Мише! (Алiсi здавалося, що саме так i треба говорити з мишею; ясна рiч, вона нiколи не робила цього ранiше, зате колись бачила в братовому пiдручнику з латини таке: е миша – немае мишi – давати мишi – бачити мишу – о мише!)

Миша подивилася на дiвчатко начеб iз цiкавiстю. Алiсi навiть здалося, що тваринка пiдморгнула одним зi своiх крихiтних оченят, проте нiчого не сказала.

«Може, вона не розумiе англiйськоi, – подумала Алiса. – Голову на вiдсiч даю, це французька миша, що прибула до нас разом з Вiльгельмом Завойовником[11 - Вiльгельм Завойовник – Вiльгельм, герцог Нормандський, що в 1066 роцi на чолi нормандського вiйська завоював Англiю i став англiйським королем Вiльгельмом І.]». (Бо ж, при всiх своiх чудових знаннях з iсторii, Алiса не надто чiтко уявляла, як давно вiдбувалися тi чи iншi речi.