На нашем сайте вы можете читать онлайн «Потоп. Том III». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Потоп. Том III

Автор
Дата выхода
29 сентября 2018
Краткое содержание книги Потоп. Том III, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Потоп. Том III. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Генрик Сенкевич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Потоп» – історичний роман-епопея польського письменника Генрика Сенкевича (1846—1905), лауреата Нобелівської премії з літератури (1905). Це друга частина історичної трилогії, куди також входять романи «Вогнем і мечем» та «Пан Володийовський». Сюжет «Потопу», заснований на історичних подіях, пов’язаний з так званим Шведським потопом, коли до Речі Посполитої вторглися шведи (1655—1660). Час дії роману триває з 1654 по 1657 рік. На тлі широкої панорами життя Речі Посполитої середини XVII століття автор детально описує хід війни, на першому етапі якої, в результаті численних зрад польських магнатів, шведи практично без зусиль захоплюють країну. Велику увагу в «Потопі» приділено героїчній обороні Ясногорського монастиря, де зберігається особливо шанована в Польщі Ченстоховська ікона Божої Матері, і взагалі тій ролі, яку ця оборона зіграла в підйомі національного духу. Цей опір привів, зрештою, до відродження Речі Посполитої і повного вигнання загарбників. У цих драматичних історичних подіях бере безпосередню участь молодий полковник Анджей Кміциц, який на початку Шведського потопу прилучився до прошведських сил, проте потім перейшов на сторону патріотів і численними військовими подвигами спокутував провину. Багато в чому цим він міг завдячити своїй нареченій Оленьці Білевич…
Потоп. Том III читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Потоп. Том III без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Тi ж, позаяк були одягненi охайнiше в гарну, i навiть багатшу одiж, чудове справляли враження. Найбiльше привертав увагу пан Заглобa, бо майже по-сенаторськи тримався, а найменше пан Мiхал, через його невисокий зрiст.
Тим часом офiцер, котрий iх першим перестрiв на березi, повернувся разом iз ще одним, вищим за рангом, i з солдатами, котрi вели баских коней. Той вищий чин вклонився посланцям i промовив польською:
– Його королiвська величнiсть просить вас до своеi ставки, а що це не дуже близько, то ми привели коней.
– Ви поляк? – поцiкавився пан Заглобa.
– Нi, пане. Я Садовський. Чех на шведськiй службi.
Пан Кмiциц пiдступив швидко до нього.
– Ви мене не впiзнаете, пане?
Пан Садовський кинув швидкий погляд на його обличчя.
– Як же! Пiд Ченстоховою! Це ви найбiльшу руйнiвну гармату висадили i Мiллер вiддав вас пановi Куклiновському. Вiтаю, вiтаю сердечно такого знаменитого лицаря!
– А що з паном Куклiновським сталося? – спитав Кмiциц.
– То ви не знаете?
– Знаю, що йому вiдплатив тим самим, чим вiн мене хотiв гостити, але його залишив живого.
– Вiн помер.
– Так я i думав, що закоцюбне, – махнув рукою пан Анджей.
– Пане полковнику! – втрутився пан Заглобa. – А такого собi Рохa Ковальського ви не зустрiчали тут, у таборi?
Пан Садовський засмiявся:
– Як же? Є!
– Хвала Боговi та Найсвятiшiй Богородицi! Живий чолов’яга, то його вирятуемо. Хвала Господу!
– Не знаю, чи король захоче його вiддати, – засумнiвався пан Садовський.
– О! А це чому?
– Бо його дуже собi вподобав.











