Проби. Вибране

56

Кентавр Хiрон – син Хроноса i нiмфи, вирiзнявся серед кентаврiв добротою i мудрiстю, Аполлон та Артемiда навчили його лiкувати i полювати, згодом став наставником Ахiлла, Геракла, Ясона та iнших героiв. Страждаючи вiд випадковоi рани стрiлою, зголосився замiнити Прометея, поступившись йому своiм правом на безсмертя, i посiв мiсце серед сузiр'iв, назвавшись Стрiльцем.

57

Данаiди – у грецькiй мiфологii 50 дочок царя Даная, якi за батьковим наказом убили у шлюбну нiч своiх чоловiкiв. На покару iх засуджено в Аiдi вiчно наповнювати водою бездонну бочку.

58

Клеант – фiлософ iз III вiку, очолив школу стоiкiв пiсля смертi Зенона.

59

Аполлодор – граматик i мiтолог атенський, жив у II ст. до Р. X.

60

Центона – твiр, складений з уривкiв, насмиканих у рiзних авторiв.

61

Лелiо Капiлупi (1498—1560) – поет iз Мантуi, автор сатир проти ченцiв, написаних у формi центони.

62

Юст Лiпсiй (1547—1606) – славетний гуманiст нiдерландський, видавець давньоримських письменникiв.

63

Епiхарм – давньогрецький комедiограф.

64

Етьен де Ла Боесi (1530—1563) – Монтенiв друг, великий французький гуманiст.

65

Газа – фiлолог вiзантiйський XV ст.

66

Брадаманта i Анджелiка – героiнi поеми Арiосто Роланд Несамовитий.

67

Карнеад (219—125 до Р. X.) – грецький фiлософ, творець доктрини скептицизму.

68

Спевсипп (394—334 до Р. X.) – грецький фiлософ, голова Академii пiсля Платона.

69

Каллiстен – фiлософ грецький, супроводжував Олександра Великого в його походах.

70

Алкивiад (бл. 450—404 до Р. X.) – атенський стратег пiд час Пелопоннеськоi вiйни. Виступив проти Сиракуз, потiм перейшов на бiк Спарти, згодом утiк до Персii.

71

Гегесiй – грецький фiлософ III ст.

72

Менандр (бл. 343—бл. 291 до Р. X.) – давньогрецький поет-комедiограф, головний представник новоi аттичноi комедii.

73

Аристофан – граматик олександрiйський II ст. до Р. X.

74

Грушi, Герант, Б'юкенен i Мюре – Монтеневi учителi в Бордоському колежi.

75

Андреа де Гувеа – принципал чи директор Гiенського колежу в Бордо.

76

Ла Боесi справив на Монтеня пiсля своеi смертi 1563 року дуже глибокий вплив. Умираючи, вiн заповiв Монтеню свою «книгозбiрню», де було багато творiв стоiкiв.