Проби. Вибране

Ба бiльше, це нездужання змiцнювало в менi (про такий феномен свiдчить i чимало прикладiв iз життя природи) iншi здiбностi мiрою того, як сама пам'ять занепадала; i тут нема нiчого дивного, бо якби завдяки пам'ятi у моiй головi були завжди приявнi чужi думки та вигадки чужого розуму, я мiг би приспати та виснажити свою тяму i свою кебету, ступивши у тропу iнших, замiсть вправляти i розвивати своi власнi сили. Крiм того, мова моя стислiша, бо пам'ять мае укладистiший шпихлiр, нiж вимисел.

А ще, бувши пам'ятким, я оглушив би всiх приятелiв своею базiканиною, бо згаданi мною предмети пiдсичували б притаманний менi хист крутити i розпоряджатися ними, заохочуючи i розпалюючи моi роздебендювання. А така балакучiсть – справжне нещастя. Я дiзнав це на власному досвiдi, спiлкуючися з деякими друзями: мiрою того як пам'ять вiдтворюе подii чи речi докладнiше i живiше, вона вiдбiгае вiд оповiдi, обтяжуе ii зайвими подробицями, i якщо оповiдь сама собою добра, вони зiпсують ii красу, а якщо кепська, то нам доводиться клясти жвавiсть iхньоi пам'ятi чи плутанину в iхнiй головi. Ба! Нелегка це рiч – завершити чи урвати свою балачку, якщо ти надмiру розходився. Нема кращого способу випробувати силу свого коня, як осадити його на всьому бiгу. Навiть серед тямущих людей трапляються такi, що й хочуть, а не годнi стримати свiй порив. І поки вони пнуться вiдшукати пункт, де можна б нарештi пристати, вони крутяться по колу, тягаючи ноги, наче люди геть здороженi. Справжнiй пострах тут дiди, якi пам'ятають про бознаколишне, але забувають, що всiм уже вуха натуркали своiми оповiдками. Я не раз бував свiдком, як прецiкавi iсторii робилися в устах сiдоглавого пана страшенно нудними, бо кожного слухача ними вже частовано сотки разiв.

По-друге, я знаходжу для себе потiху i в тiм, що менше пам'ятаю про заподiянi, як мовив старожитнiй автор, менi урази.

Годилося б менi завести пiдповiдача, наслiдуючи Дарiя, який, щоб не забути кривди, завданоi йому атенцями, звелiв пахолковi щораз, як вiн сiдатиме до столу, тричi спiвати йому над вухом: «Царю, пам'ятай про атенцiв». Із другого боку, мiсця, де я вже побував, або прочитанi книги завше чарують мене свiжiстю.

Недарма кажуть, що хто не дуже пам'ятливий, тому нелегко в брехунiвку заiздити.