Проби. Вибране

) Потiм, трохи помовчавши, зачав ще голоснiше докоряти самому собi: «Навiщо тобi жити, якщо стiльком людям залежить на твоiй смертi? Чи ж настане коли кiнець твоiй помстi та жорстокостi? Чи ж варте твое життя коштiв, потрiбних для його охорони?» Аж це, чуючи його голосiння, озвалася Лiвiя, його дружина: «А чи не могла б жона вдiлити тобi ради? Вчини, як лiкарi: коли звичайнi приписи не помагають, вони вдаються до засобiв супротивноi дii. Суворiсть досi тобi нiчого не дала: Лепiд ступив у слiд Сальвiдiеновi, Мурена – Лепiдовi,

Цепiон – Муренi, Егнацiй – Цепiоновi.

Спробуй, чи не вирятують тебе лагiднiсть i поблажливiсть. Цинну висвiдчили; пробач йому; далi вiн уже тобi не шкодитиме i буде живим пам'ятником твоеi слави». Август страх зрадiв, що знайшов речника власноi волi. Подякувавши малжонцi й вiдмовившися збирати приятелiв на раду, вiн наказав привести лише Цинну. Вiдтак спровадив усiх iз палати, посадовивши Цинну, та й звернувся до нього так: «Передусiм, Цинно, прошу тебе, вислухай спокiйно i не перепиняй, я ще дам тобi час, аби ти мiг вiдповiсти. Ти знаеш, Цинно, що коли я полонив тебе у ворожому таборi, а ти ж не просто пристав до ворогiв, ти був, сказати б, мiй ворог iз пупку, то все ж дарував тебе горлом, вiддав тобi до рук усi твоi статки i, нарештi, ущедрив тебе багатством i пишнотою, гiдними того, щоби звитяжцi, цiлком слушно, заздрили звитяженому. Ти попросив у мене посади жерця, i я вволив твое прохання, вiдмовивши iншим, чиi вiтцi билися плiч-о-плiч зi мною. І що ж? Пiсля цих усiх щедрот iз мого боку ти постановив мене забити». Коли Цинна у вiдповiдь гукнув, що вiн не виношував такого лиходiйства, Август зауважив: «Ти, Цинно, порушуеш свою обiцянку; ти ж бо запевняв мене, що моеi мови не перебиватимеш. Так, ти намислив мене забити певного дня i в певному мiсцi, в певному товариствi й у певний спосiб». Бачачи, що Цинна геть приголомшений почутим i мовчить, не з огляду на iхню умову, а з гризоти, вiн додав: «Пощо ти так чиниш? Ти що, пнешся в цезарi? Бiгме, кепськi справи у рiч-посполитiй, якщо я один тобi на завадi до цезарства! А ти ж не годен навiть вiдборонити статкiв свого дому i недавно програв позов у справi якогось вiльновiдпущеника! Що ж воно виходить? До чогось iншого у тебе не стае нi моцi, нi влади, а важити на трон стае? Я його для тебе звiльню, якщо окрiм мене нема нiкого, хто перешкоджав би твоiм сподiванням.