Мільйонна могила

В найжаркiшi днi холодила вiйна людям душi, особливо тим, якi ходили в обнiмку зi смертю. Спочатку втiкали вiд новiтньоi бойнi на схiд, згодом в лiси, а при чи закарпатця в усi вiки виручали гори. Йшлося не про бiйку на верхнiх поверхах влади, а про винищення цiлих народiв. Ось чому клали нацii до нiг Молоху все найдорожче

Тiльки високопоставленi полiтики дбали про iдеi, якi, власне, i спричинили вiйну. Полiтикiв не пекли рани, не пiдсмажувало в танках чи лiтаках, помирали вони природною смертю, якщо не убивали iдейнi недруги.

Чому б не дбати iм про iдеi?

Пан Бандера звивався вужем мiж вогнем та полум’ям. Кинувся по допомогу до нiмцiв. Все таки не бiльшовики. Комунiсти заборонили експлуатацiю людини людиною. Визискувати мае право лише держава. Велика держава, могутня держава. З ii обiймiв так просто не вирветься жоден народ. Потрiбна сила.

Нiмцi мають на оцi свое. Не для того вони розпочали свiтову вiйну, щоб створити якусь самостiйну i навiть вiд Нiмеччини незалежну Украiну. Якщо ти такий затятий антикомунiст, то воюй проти бiльшовикiв, допомагай нам.

Ми тебе озброiмо, тiльки про самостiйнiсть навiть не мрiй. Зброю отримав, почав воювати з обома сторонами за самостiйну Украiну.

Сталiна голова болiла не через якихось там Бандеру з Мельником. То так, на один зуб. Покладемо кiлка сот тисяч людей з обох сторiн, буде по – нашому. Дайте но покiнчити з бiльш потужною iдеею нацiонал – соцiалiзмом.

Ідея то – слова., часто пустоцвiт. Але коли люди розумiють, небезпека знищення загрожуе i батькiвщинi, i Батькiвщинi, багатьом сучасникам, а не майбутнiм поколiнням, вони самi себе захищають.

За таких умов може привитися всяка iдея. Якщо ii не пiдтримують, то терплять.

До майбутнiх бiйцiв УПА прибув iнструктор. Вранцi вiн вишикував на галявинi хлопцiв i почав промову, походжаючи перед шеренгою.

Говорив про iдею самостiйностi. Почав здалеку, мовляв, ще за часiв Хмельницького не всi навiть полковники хотiли пiд руку Москви. Закiнчив словами:

– Настав наш час вiдстоювати Украiну, але захищати потрiбно умiти.

Хто з вас найспритнiший?

– Танас. – Загуло.

Інструктор взяв кусок гумового кийка замiсть ножа, викликав Танаса зi строю.

– Ось так потрiбно знищувати ворога! Вiн блискавично нанiс удар знизу уявним ‘ ножем,” та вiн ледь доторкнувся до Танасовоi одежi. Рука iнструктора наштовхнулась на перешкоду подiбну до ковальських лещат. Вона пiсля недовгого опору поповзла вверх, навiть ноги почали вiдриватися вiд землi.