Без сахара. Стишата

Бывает хочеться

Ту душеньку достать,

И полоскать

От боли слёз и грязи,

Бывает хочеться

Те стены поламать

Чтобы ушли подонки

Все и мрази.

Бывает хочеться

Шедевр написать,

Где солнце, солнце,

Светом всё сияет,

Бывает хочеться!!…

Но как это начать?

Иду, иду

А сил всё не хватает…

    2017. Ilana Olinik

Вiдчай

У вiдчаi xотiлося кричати,

I бiль у серцi гострий задушити,

I губи до кровi kycaти, так кусати,

Але десь щось пiдказувало жити.

Стiна, стiна i cльози мов камiння,

На руки падають, обшарпуючи душу,

Нiмi, cтрашнi, cтрашнi переживання,

Я ix забути i прогнати мушу.

Чорна, довга, замулена дорога,

Змieю в'еться i з пiд нiг тiкае,

I я кричу, кричу! О ради Бога

Коли це все закiнчиться благаю?!

Але сама, сама немов у пастцi,

Я роблю крок i падаю до низу,

I ходить лихо да в прекраснiй

Масцi,

I кpaдиться як кiшка по карнизу.

Але я вipю, що бiда минеться,

Фортуна знов протягне своi руки,

I тихо, нiжно, дружньо усмixнеться,

I затамуе бiль вiд втрати та розлуки…)

Своя Вiйна

***********

У кожного в душi

Cвоя вiйна,

Солодкий рай

Та пекло божевiльне,

I келих горя, радостi

Cповна,

Ми випиваем

аж до домовиння.

Слова мов кулi

Все свистять, свистять…

Когось минають,

Ранять чи вбивають,

У когось душi

Тихо мерехтять,

А в когось

Ярим полум'ям

Палають.

Хтось завжди

Все отримуе свое,

Та кропить

Карти пiд свою удачу,

А хтось

По совicтi

Втрачае все що е,

Черствий окраець горя

?cть на здачу.

I кожен шлях

Свiй обирае сам,

Але е Бог

Який уже все знае,

I кожному

Да буде по дiлам,

Але все ж буде так

Як Бог бажае.

    2017Л.К

Вiтер

*********

А в серцi вiтер не вщухав,

Знов снишся ти менi що ночi,

Навiщо свiт ти весь забрав?

Став чорним вiн як тво? oчi.

А я готова була йти,

По лезу, шкловi чи багнюцi,

Лиш би з тобою

Тiльки ти

I нi хвилиноньки в розлуцi.

А ти мене да не кохав,

Бо ти душi й честi не маеш,

Всього себе давно продав,

Тепер лиш iнших убиваеш.

Ти вже пiшов тебе нема,

Але пече, болить вiд зради,

Твоя брехня, фальшива гра,

Шматрае мене вiд досади.

А коли вмерли почуття,

То сонце в небi не так грiе,

I нема вipи в майбуття,

I серце в грудях каменiе…

    2017.