Вигнання в Рай. Роман

Вигнання в Рай. Роман

Юрiй Пересiчанський

Народжуватись у часи змiн – рiч не вельми вдячна. Але головний герой роману художник Сергiй Богданенко народився i ставав людиною якраз у часи змiн – Украiна перестала бути частиною Радянського Союзу i стала незалежною державою. Земне коханя до жiнки й небесна любов до Бога й Батькiвщини – чи можна iх поеднати? В яких стосунках iснують Бог i створений ним народ. Як досягти щастя в земному життi, щоб це не супречило життю вiчному? Цi, та багато iнших питань визначають життя Сергiя Богданенка.

Вигнання в Рай

Роман

Юрiй Пересiчанський

© Юрiй Пересiчанський, 2017

ISBN 978-5-4485-8549-4

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Згiдно з вiдомою настановою китайськоi мудростi народжу- ватись у часи змiн – рiч не вельми вдячна. Але головний герой роману художник Сергiй Богданенко не лише народився, але й ставав людиною якраз у часи змiн, та ще й змiн щонайсуттевiших, змiн як в особистому життi Сергiя, так i в життi його Батькiвщини – Украiни, яка перестала бути частиною Радянського Союзу i стала незалежною державою.

Земне коханя до жiнки й небесна любов до Бога й Батькiвщини – чи можна iх поеднати? В яких стосунках iснують Бог i створений ним народ, i чому церква украiнського народу мае бути саме Украiнською Церквою? Як його досягти, цього омрiяного щастя в звичайному земному життi – i щоб це не супречило життю вiчному? Цi, та багато iнших, не менш суттевих питань визначають життя Сергiя Богданенка.

Вiдповiдi на цi питання нам i доведеться шукати разом iз Сергiем.

Частина перша

1

«Отче наш, що еси на небесах, нехай святиться iм’я твое…», – цю, одну з найкоротших, але водночас i одну з найпроникливiших молитов, першонавчителем котроi був сам Ісус Христос, Сергiй мимовiльно почав промовляти, зупинившись перед новозбудованим храмом Божим, вiрнiше молитва сама почала промовлятися в душi Сергiя, коли перед його очима постала ця новостворена краса.

Не занадто велика за розмiром, будiвля храму була, втiм, цiлком помiрною для стилю козацького бароко, в якому цей храм якраз i був створений – вочевидь, будiвничi цього храму прагнули створити не просто прихисток для прихильникiв якогось абстрактного християнства, а отчий дiм для нашого рiдного украiнського православ’я, отчий дiм для всiх, хто визнавав своiм батьком Господа Бога, а своею матiр’ю – Украiну. І це iм дiйсно таки вдалося.