Кандід: Філософські повісті (збірник)

«Задiг» був одним з найпопулярнiших творiв письменника, а його мотиви i розгортання сюжету свiдчили про неабияку обiзнанiсть Вольтера iз схiдним фольклором, мiфологiею та лiтературою.]

УХВАЛА[31 - Ухвала – така жартiвлива ухвала, яка пародiювала схвалення книг докторами теологii, вперше з'явилася у виданнi «Задiга» 1748 р. i далi повторювалася в усiх прижиттевих виданнях повiстi, окрiм видання 1775 p., в якому Вольтер зняв «Ухвалу».]

Я, нижчепiдписаний, досягши того, що вславився за людину вчену й навiть розумну, прочитав цей манускрипт i визнав проти своеi волi, що вiн цiкавий, веселий, моральний, фiлософiчний, може сподобатися навiть тим, хто ненавидить романи.

Отже я наклав на нього заборону i запевнив пана кадi-лешкер,[32 - …кадi-лешкер… – Кадi-ель-аскер – суддя в мусульманських краiнах, який охороняе закони релiгii i держави.] що це мерзенний твiр.

ПОСЛАННЯ – ЛИСТ-ПРИСВЯТА СААДІ[33 - Саадi Муслiхiддин (1184–1291) – перський поет, дуже популярний в Європi у часи Вольтера.

Перший французький переклад Саадi з'явився 1634 р.] СУЛТАНШІ ШЕРАА[34 - Султанша Шераа – сучасники Вольтера вважали, що пiд iменем Шераа письменник вивiв маркiзу де Помпадур (1721–1764), фаворитку Людовiка XV.]

18 числа, мiсяця коня[35 - Мiсяць коня – мiсяць схiдного календаря, що вiдповiдае нашому травневi.]837 року гиджри.[36 - Рiк гиджри – рiк переселення, або втечi Магомета з Мекки до Медiни (622), який став першим роком нового мусульманського лiточислення.

]

Принадо очей, муко сердець, свiте розуму, я не цiлую пороху вiд нiг ваших, бо ви не багато ходите або ступаете на iранськi килими чи троянди. Я приношу вам переклад книжки одного давнього мудреця, що, мавши щастя нiчого не робити, мав щастя втiшати себе, пишучи iсторiю Задiга, твiр, у якому сказано бiльше, нiж здаеться на перший погляд. Прошу вас прочитати його i судити про нього, бо хоч ви ледве досягай весни вашого життя, хоч усi розваги чекають на вас, хоч ви вродливi й таланти вашi збiльшують вашу вроду, хоч вас вихваляють з вечора й до ранку i хоч з усiх цих причин ви маете право не мати звичайного розуму, проте розум ваш гострий, а смак тонкий, i я чував, як ви мiркували краще, нiж старi довгобородi дервiшi в гостроверхих шапках.

Ви скромнi, та анiтрохи не пiдозрiлi, ви нiжнi, а з тим i не кволi, ви робите добро, але свiдомо, ви любите своiх друзiв i не набули собi ворогiв.