Конотоп над Єзучем

Утворилась держава «Киiвська Русь». Князi-варяги вели вiйни з кочовими народами, якi грабили iх землi, а також ходили у вiйськовi походи i пiдкоряли далекi землi. Вони ходили вiйною на грецький город Царгород. Князi укладали перемир’я, вимагаючи великих привелеiв для руських купцiв. Торгiвля з iншими державами пiдносила «Киiвську Русь» до рiвня високорозвинутоi держави. Киiв став багатим торговим i культурним центром колишньоi Скiфii. Уже в Х-ХІІ столiттях княжа доба досягла «квiтучоi пори». Вiд грекiв Русь прийняла православну вiру.

Чужоземнi майстри побудували у Киевi церкви i монастирi.

Стародавнiй Чернiгiв, що стоiть на Деснi, пiдлягав киiвським князям. З пiвночi, з далеких земель, iхали купцi на великих ладьях з дорогоцiнними товарами та з охороною iз варягiв. Бiля Чернiгова зупинялись для ведення торгу. На березi пiд стiнами мiста утворювались торговi ряди. Із Сиверськоi землi iз мисливських стiйбищ, якi були розкиданi по чисельних притоках рiчки Десни, прибували сиверяни iз своiм рiзноманiтним товаром.

Це були кожi великих диких тварин: лосiв, буйволiв, турiв, зубрiв, оленiв i вепрiв.

Мисливцi iз далеких глухих лiсiв везли шкiри диких звiрiв: ведмедiв, вовкiв, росомах, бобрiв, лисиць, куниць, зайцiв, бiлок. У поселеннях бiля рiчок на продаж заготовляли рибу. У природних водоймищах сила-силенна риби рiзних видiв стояла темною хмарою пiд водою. Із лози нашi пращури в’язали кошулi, стара назва «в’язучi», ставили по-пiд берегами. Риба сама набивалась до «в’язучiв».

Рибу сушили на гiлках дерев, суху везли на Чернiгiвське торжище. Одна i з приток Сейму отримала назву «Язучая», а згодом поляки назвали «Єзуч».

З далеких часiв люди призвичаiлись збирати дикий мед. На Сiверщинi липовi угiддя зустрiчались найчастiше. Мед i вiск були цiнним товаром при обмiнi товарами на торжищах.

Зимою, коли рiчки замерзали, а льоди «входили в силу», сиверяни збирались в дорогу, щоб iхали до Чернiгова i мiняти товар на товар.

Дороги проходили по льодах рiчок. Сиверяни-мисливцi використовували для переiздiв собачi упряжки. Собак заводили особливих порiд. Це були сiрi «вовкодави», або бiлi собаки-лайки. Сани робили iз довгих сухих жердин. Поклажу в’язали вiдповiдно до виду шкiр. Погоничi собак мали одяг iз хутра, а взуття виготовляли iз шкiр ведмедiв або буйволiв.

Поселення Глухiв виникло iз мисливських стiйбищ у глухих лiсах на берегах рiчки Єсманi, притоки Клевеня.