Романи

Вони разом прочитали листа, а потiм трохи пошепотiлися, цiеi митi помiчники голосно вигукнули: «Ура!», бо iм нарештi вдалося зачинити дверцята шафи, i Мiццi мовчки подивилася на них iз вдячнiстю, а староста сказав:

– Мiццi цiлком подiляе мою думку, а отже, я можу смiливо ii висловити. Цей лист не вважаеться нiяким офiцiйним документом, а лише звичайним приватним листом, що можна абсолютно чiтко визначити за самим звертанням «Шановний пане!». Крiм того, там немае жодного слова про те, що вас зарахували на посаду землемiра, а йдеться загалом про службу для графа, хоча й про це не сказано нiчого конкретного, а лише те, що вас зарахували «як вам вiдомо», а це означае, що вiдповiдальнiсть за ваше зарахування несете ви самi.

Нарештi, в службових справах вас скеровують до мене, старости, як безпосереднього керiвника, який повинен повiдомити вам усi деталi, i це загалом уже зроблено. Для людини, яка вмiе читати дiловi папери, а внаслiдок цього краще розумiеться й на приватнiй кореспонденцii, тут усе сказано дуже чiтко. А те, що ви, чужинець, цього не бачите, мене також не дивуе. Загалом лист означае тiльки те, що Кламм збираеться опiкуватися вами особисто в разi вашого зарахування на графську службу.

– Пане староста, – сказав К. – Ви так добре прокоментували цього листа, що з нього не залишилося майже нiчого, окрiм пiдпису на порожньому аркушi паперу. Хiба ви не помiчаете, що цим принижуете особу Кламма, до якоi намагаетеся показати велику повагу?

– Ви неправильно мене зрозумiли, – сказав староста.

– Я не спотворюю змiст цього листа i не применшую його вагомостi, навпаки. Приватний лист Кламма, ясна рiч, набагато вагомiший, анiж офiцiйне розпорядження, але того змiсту, який ви намагаетеся йому приписати, цей лист не мае.

– Ви знаете Шварцера? – запитав К.

– Нi, – вiдповiв староста. – Може, ти знаеш, Мiццi? Теж нi. Нi, ми не знаемо.

– Це дивно, – сказав К. – Це син помiчника каштеляна.

– Шановний пане землемiр, – сказав староста.

– Я не можу знати синiв усiх помiчникiв каштелянiв.

– Добре, – сказав К. – Тодi ви мусите повiрити менi на слово. Так от, iз цим Шварцером у мене трапилася суперечка ще в день мого прибуття. Вiн зателефонував до помiчника каштеляна на iм’я Фрiц i отримав довiдку, що мене зарахували на посаду землемiра. Як ви поясните цей факт, пане староста?

– Дуже просто, – вiдповiв староста. – Ви просто ще нiколи не стикалися з нашими канцелярiями.