Романи

Романи

Franz Kafka

До книги вiдомого австрiйського письменника Франца Кафки (1883—1924) увiйшли романи «Замок» та «Процес». У видавництвi «Фолiо» також вийшов друком його роман «Америка».

Творчiсть Ф. Кафки також можна вважати автобiографiчною. Подii особистого життя письменника, його взаемовiдносини з нареченою знайшли свое лiтературне втiлення в романi «Процес». Останнiй рiк свого життя герой проживае у рамках судового процесу, хоча його провина невiдома навiть суддям, якi ведуть справу.

Решту своiх днiв Йозеф К. намагаеться контролювати свое життя, чинити опiр безглуздим обвинуваченням, але чим дужче вiн пручаеться, то глибше грузне у болотi абсурду.

«Замок» – останнiй, незакiнчений i найбiльш загадковий роман автора, в якому вiдобразилися всi теми i конфлiкти, що непокоiли письменника протягом його життя.

Мiсце дii роману не мае конкретних географiчних реалiй, бо вбирае в себе весь свiт. Головний герой, опинившись у чужому йому середовищi, намагаеться порозумiтися з тими, вiд кого тепер залежить його доля.

Історiя героя нагадуе перипетii долi самого автора i так само трагiчно передае самотнiсть i безпораднiсть людини в ii протистояннi жорстокостi й абсурдностi життя.

Франц Кафка

Романи

ЗАМОК

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

К. прибув пiзнього вечора. Село загрузло в глибокому снiгу. Замковоi гори не було видно, ii поглинули туман i темрява, жоден, навiть слабенький, промiнчик свiтла не виказував iснування великого Замку.

К. довго стояв на дерев’яному мiстку, який з’еднував гостинець iз Селом, i вдивлявся в те, що здавалося порожнечею.

Потiм вiн вирушив шукати мiсце для ночiвлi. У заiздi ще не спали, i хоча в господаря, розгубленого несподiваним пiзнiм вiзитом, не виявилося для гостя вiльноi кiмнати, вiн запропонував К. нiчлiг на солом’янiй пiдстилцi в загальному залi. К. погодився. Кiлька селян ще сидiли за пивом, але прибулий не хотiв нi з ким спiлкуватися, тому принiс собi солом’яну пiдстилку з горища i влiгся поближче до печi.

Було тепло, селяни сидiли тихо, вiн ще трохи спостерiгав за ними втомленим поглядом, а далi заснув.

Та невдовзi його розбудили. По-мiському вбраний юнак iз обличчям актора – вузькi щiлини очей i густi брови – стояв перед ним разом iз господарем. Селяни теж були ще тут, деякi з них навiть повернули своi крiсла, щоб краще бачити i чути. Юнак дуже ввiчливо вибачився за те, що розбудив К.