На нашем сайте вы можете читать онлайн «Шляхом бурхливим». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Шляхом бурхливим

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
Краткое содержание книги Шляхом бурхливим, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Шляхом бурхливим. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Григорій Бабенко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Про Григорія Бабенка, автора захоплюючих історичних повістей, досі було невідомо нічого – ні коли народився, ні коли помер. І щойно останнім часом вдалося кинути дрібку світла на цього непересічного автора.
Він закінчив Харківський університет у 1911 році, ще замолоду став цікавитися історією, навіть листувався з Дмитром Яворницьким.
Судячи з того, як Бабенко добре описує Слобожанщину, можна припустити, що він там і народився. Працював лікарем, а з 1928 року завідував медичною частиною в м. Пологи Запорізької області.
Саме у Пологах він і написав повість «Шляхом бурхливим» – про події в Україні за часів Івана Сірка та повстання 1668 року очима малого хлопця.
А ще перед тим видав повість із життя скитів «В тумані минулого» (1927) та повість «Люди з червоної скелі» (1929) – про кам’яний вік. Остання публікація автора – пригодницьке оповідання «Ціна молодості», що вийшло друком у Харкові в 1932 році. Відтоді жодних відомостей про письменника не вдалося знайти.
Історичні повісті Григорія Бабенка не втратили своєї привабливості і зараз. А сміливість, з якою він описував колонізацію України московитами, відверто дивує. Бо жоден інший автор історичних творів, виданих у СРСР, на таке не відваживався.
Ці повісті будуть цікаві як молодому поколінню, так і старшому. Захоплюючі пригоди, соковита мова – все це дуже сучасне, тому ці маловідомі твори минулого варті перевидань і нового прочитання.
Шляхом бурхливим читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Шляхом бурхливим без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Подорожнiй хоч i був з торбою, але не скидався на старця; по вбранню його можна було прийняти за селянина або незаможного козака.
«Куди це вiн iде? – подумав бакаляр. – Сказати б на прощу, так ще молодий, до того ж чоловiк, а не баба, бо на прощу ходять бiльше баби, та ще й пiдстаркуватi…» Це було очевидно, але бакаляр, щоб затягнути в розмову подорожнього, запитав:
– Чи не на прощу у Святогiрський часом ходив, чоловiче?
– Був i в Святогiрському… – випускаючи хмару диму з люльки, вiдповiв гiсть.
Бакаляр навiть завовтузився на своему мiсцi, так йому допiкало знати, що то за людина.
– Ну що, багато назбирав грошей? – несподiвано для всiх запитав подорожнього запорожець.
Подорожнiй здивовано глянув на запорожця. Вiн досить довго придивлявся до нього, наче що пригадуючи, чоло йому похмурилося, брови ще дужче понависали над очима, а праве око почало якось чудно смикатись, але за хвилину чоло його розгладилося i вiн привiтно усмiхнувся.
– А… Павло Глек! Я й не пiзнав тебе. Чого тебе занесло на слободи з Запорiжжя? Питаеш, чи багато назбирав я грошей? Трохи е, але ще рокiв п’ять доведеться, мабуть, мандрувати.
Бакаляр вже роззявив рота, щоб запитати подорожнього, але його попередив винник.
– Ти що ж, на церкву, чи що збираеш грошi?
– Нi, на самого себе.
Бакаляр вiд дивування роззявив ще бiльше рота.
– Як на себе? Це б i я так пiшов.
– Ех, дяче… Важко збирати цi грошi. Важко менi й розповiдати про те, на що збираю я iх, але нiчого не зробиш: без цього нiхто не дасть, i за мене, може, пропаде християнська душа в неволi.
Рокiв дванадцять тому несподiвано наскочив на наше село татарський загiн. У той час люди були на степу, бо це трапилось якраз пiд час косовицi. Іду я собi, косою виблискую, жито високе, аж по плечi, а жiнка снопи в’яже. Спинився я трохи вiдпочити, витер пiт з лоба, зглянувся навкруги й завмер, наче хто по головi обухом вдарив.
– Жiнко, – кажу, – татари! Хвигура горить!
А тихо було, i дим од маяка стовпом угору йде. Випросталась вона, глянула, зблiдла уся i перевесло з рук випустила. Кинули ми i воли, i вiз у степу i побiгли чимдуж до села. Бiжимо, а у жiнки ноги наче пiдламуються. Пiдхопив я ii за плечi, ледве довiв. А на дзвiницi вже дзвiн гуде: хтось ударив на сполох. Добралися ми до села, бачимо – вартовий козак прискакав, стоiть на майданi, а круг нього люди.





