Американська трагедія. Книга 1

Вiн не мiг цього зрозумiти. Змiна була надто помiтна, i проте нiхто нiчого не пояснював. Трохи пiзнiше Клайд помiтив, що мати з кимось листуеться, а це бувало не часто: в неi майже не було знайомств i дiлових зв’язкiв, i листи вона одержувала чи писала дуже рiдко.

Одного разу, незабаром пiсля того, як Клайд почав працювати в готелi «Грiн-Девiдсон», вiн прийшов додому ранiше, нiж звичайно, i застав матiр, що схилилася над листом, мабуть, щойно отриманим i дуже важливим для неi. І, мабуть, вiн був зв’язаний з чимось, що треба було приховувати, бо при появi Клайда мати враз припинила читання, поквапно й нервово пiдвелася i вiдклала листа, нiчого не пояснюючи.

Та Клайд чомусь, може чуттям, зрозумiв, що цей лист вiд Ести. Вiн не був певний. Вiн стояв далеко i не мiг упiзнати почерку. Та як би там не було, мати й потiм не сказала йому нiчого про цей лист. Вираз ii обличчя промовляв, що вона не бажае чути розпитувань, i стiльки стриманостi було в 'iх вiдносинах, що Клайдовi не спало й на думку розпитувати. Вiн просто здивувався. А потiм майже забув про цей випадок.

Через мiсяць чи трохи бiльше, коли вiн уже досить призвичаiвся до роботи в готелi i почав цiкавитися Гортензiею Брiгс, мати раптом звернулась до нього з дуже дивним питанням. Одного разу, коли вiн тiльки повернувся з роботи, вона покликала його до залу мiсii. Не пояснюючи, нащо iй це потрiбно, i не кажучи прямо, що тепер Клайд, на ii думку, якоюсь мiрою в силi iй допомогти, мати сказала, пильно i з хвилюванням дивлячись на нього:

– Клайд, ти не знаеш, як би менi зараз дiстати сто доларiв?

Клайд був такий здивований, що ледве мiг повiрити, що це йому не почулося: всього кiлька тижнiв тому заговорити з ним про суму бiльшу, нiж чотири-п’ять доларiв, було б цiлковитим безглуздям.

Мати знала це. А тепер вона зверталась до нього, нiби пiдозрiваючи, що вiн може дiстати для неi такi великi грошi. І правильно, адже його одяг i весь його вигляд свiдчили, що для нього настали кращi днi.

Насамперед вiн подумав про одно: звичайно, мати помiтила, як вiн одягнений i яке провадить життя, i прийшла до висновку, що вiн обманюе ii щодо розмiрiв свого заробiтку. І почасти це було вiрно, але поведiнка Клайда останнiм часом так змiнилася, що матерi теж довелося змiнити свое поводження з ним: вона тепер сумнiвалася, чи пощастить iй надалi зберегти свою владу над ним.