Американська трагедія. Книга 1

Незабаром пiсля iсторii з пошуками ста доларiв Клайд випадково зустрiв матiр на Монтроз-стрiт, однiй з найбiднiших вулиць мiста; вона простяглась на пiвнiч вiд вулицi Бiкел, де жили Грiфiтси, i являла собою просто два ряди дерев’яних двоповерхових будиночкiв: тут здавалися квартири без меблiв. Навiть Грiфiтси, при всiй своiй убогостi, вважали б приниженням оселитися на цiй вулицi. Мати зiйшла з ганку одного з будиночкiв, не такого старезного, як iншi; у вiкнi нижнього поверху впадала в око табличка: «Мебльованi кiмнати».

Потiм, не оглядаючись i не помiчаючи Клайда, який iшов другим боком вулицi, вона пiшла до iншого такого ж будинку, за кiлька крокiв вiд першого: тут теж була виставлена об’ява про винаймання мебльованих кiмнат. Мати уважно оглянула, будинок, потiм пiднялася на ганок i подзвонила.

Клайдовi спочатку здалося, що мати розшукуе когось, не знаючи точно адреси. Але, перейшовши вулицю якраз у ту хвилину, коли господарка вiдчинила дверi, вiн почув, як мати спитала:

– У вас е вiльна кiмната?

– Є, – була вiдповiдь.

– З ванною?

– Нi, але ванна е на другому поверсi.

– Яка цiна?

– Чотири долари на тиждень.

– Можна подивитись?

– Будь ласка, ввiйдiть.

М-с Грiфiтс немовби вагалась. А Клайд у цей час стояв унизу, за кiлька крокiв вiд неi, i дивився вгору, чекаючи, коли вона обернеться i впiзнае його. Та вона ввiйшла в дiм, не обернувшись. Клайд з цiкавiстю дивився iй услiд. Зрозумiло, тут немае нiчого незвичайного, – мабуть, мати шукае кiмнату для якоi-небудь дiвчини… але чому шукае тут, на цiй вулицi? Звичайно вона в таких випадках зверталася до «Армii Спасiння» або «Християнськоi асоцiацii молодих дiвчат».

Першим його бажанням було почекати ii й розпитати, що вона тут робила, та вiн мав ще декiлька своiх власних справ i пiшов.

Увечерi, зайшовши додому переодягтися, вiн застав матiр у кухнi.

– А я бачив тебе сьогоднi вранцi на Монтроз-стрiт, мамо, – сказав вiн.

– Так? – трохи помовчавши, сказала м-с Грiфiтс; Клайд помiтив, що вона здригнулася, немов його слова заскочили ii зненацька.

Продовжуючи чистити й далi картоплю, вона допитливо подивилась на сина.

– Ну, то що? – додала вона спокiйно, але враз почервонiла, чого з нею нiколи не бувало при розмовах iз сином. І, звичайно, ii хвилювання й переляк дуже зацiкавили Клайда.

– Ти зайшла до одного будинку, – мабуть, шукала кiмнату для когось, – сказав вiн, уважно дивлячись на матiр.

– Так, – вiдповiла м-с Грiфiтс тепер уже досить просто.