На нашем сайте вы можете читать онлайн «Українська модерна проза». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
Краткое содержание книги Українська модерна проза, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Українська модерна проза. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
Українська модерна проза читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Українська модерна проза без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Менi здаеться, що доля навмисно задала менi якусь мудру загадку i я не в сили, не здолаю ii розгадати i нiхто в свiтi менi не запоможе, бо од моеi хвороби нема лiкiв.
– Як то нема? – спитав здивовано приятель. – Треба гоiти нерви перш усього, бо вони, я бачу, в тебе дуже втомились. Ти, мабуть, багато працював?
– Нерви, нерви! Все тепер складають на нерви, – одказав артист прикро, i знов заметлявся по хати.
– Коли ся статуя тобi так бентежить нерви, бо, мабуть, нагадуе про божевiлля твого колеги, то я тобi раджу ii продати.
– Тодi я залишу все i, може, пiду шукати ii по всьому свiтовi, або з глузду зiйду.
Приятель розвiв руками i не знаходив таких речей, якi заспокоiли б нещасного артиста.
Минуло кiльканадцять днiв, приятель одiбрав листа од артиста. Вiн писав: «Мабуть, справдi божевiлля заразна хвороба. Я слабую. Зайди до мене на час»…
Коли приятель увiйшов у кiмнату та побачив артиста, що лежав з закритими очима на канапi, то йому здавалося, що вiн баче мертвяка.
– Се я, я. Не лякайся. Чого се ти лежиш в темрявi?
Артист раптом пiдвiвся з лiжка i сiв.
– Запалить свiтло чи що? Де сiрники? Ось у мене в кишенi е. – Приятель запалив лямпу i почав пильно придивлятися до артиста.
– Я не мiг поворушитися. Спасибi, що прийшов. Жодна душа не хотiла мене одвiдати. Добрi приятелi! Люди люблять тiльки веселих; вони втiкають од таких, як я.
– Годi, годi! Я й слухати не хочу. Ти сам казна-що вигадуеш, аби себе дратувати. Я так мiркую, що тобi б варто було одружитися. Іншим погано жити в самотi. Молода жiнка защебетала б, мов пташка, звеселила б твою хату, ти б забув i думати про се.
– Коли б я iй розказав, що робиться зо мною, то вона б або втекла од мене, або не зрозумiла мене, що було б для мене гiрше лихоi хвороби… Ти знаеш, я вже почав боятися ii.
– Кого? – спитав здивовано гiсть. Артист мовчки показань на статую. – Що ти верзеш?!
– Сьогоднi вночi я не спав i навiть не затуляв очей, вона стояла у мiсячному сяйвi. Я силував себе не дивитися в сей бiк. Я навмисно дивився на стелю, на тiнi та на срiбнi мережки, що змалював мiсячний промiнь. Щось наче штовхало мене, тягло в сей бiк, мов хтось шепотiв над вухом: «Подивись!» Я глянув на статую i захолов.











