На нашем сайте вы можете читать онлайн «Українська модерна проза». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
Краткое содержание книги Українська модерна проза, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Українська модерна проза. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
Українська модерна проза читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Українська модерна проза без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
В повiтрi i в водi, на землi i пiд землею заворушилося живе створiння i поедналося в одному безупинному, гострому бажаннi: «життя, сонця, щастя!» Сi три головнi ноти лунали скрiзь i розлягалися навколо…
В тому мiстi, де жив багатий пан, що купив статую, пiшла чутка, що вiн житиме сей рiк в своему палацi. Ся розкiшна будiвля панувала над усiм мiстом. А там, де був тепер великий сад, був колись густий лiс, де ревiли хижi звiрi. Од сього лiсу зосталося тiльки небагато дерев: кiльканадцять сосон, ялин, та два мiцних дуба, що вирiзнялися своiми мiцними жиловастими гiлками та темно-зеленими кучерявими шапками; купа бiлих, тоненьких березок нагадувала русалок, що розпустили до самого долу довге зелене волосся.
Перед величним будинком стояла купа тропiчних дерев, посерединi запашного килиму з рiзнобарвних квiтiв бринiв фонтан; поруч з ним стояла статуя, що привезена з-за кордону. Їi мармурове розкiшне тiло гарно малювалося на зеленому грунтi; журливi мармуровi очi дивилися на старий кипарис, що гiлками торкався до чавунного, дiрчатого тину. На великих воротях було надруковано великими золотими лiтерами: «Вход посторонним воспрещается».
Горобцi, що купалися в фонтанi, пiдставляючи своi крилята пiд дрiбний дощик, потiм сiдали на мармуровi плечi та, обтрушуючись, цвiрiнькали про новину, що недавно уявилася в садку. Попереду вони боялися статуй, бо думали, що то людина, а далi стали смiлiшими, бо побачили, що вона стоiть нерухомо i не гримае на iх, не плеще в долонi, як стара клюшниця, за якою завжди чвалав старий рудий кiт з одгризеним вухом, що нападав нагло тiльки на молоденьких горобцiв, якi ще не вмiли добре питати, а коли бачив юрбу пташок, то тiльки прижмурював зеленi очi та облизувався.
– Я сих проклятих горобцiв колись усiх перестрiляю, – казав прикро садовник. – Бач, як запаскудили статую! – вiн почав поливати ii з поливальницi. – Не знав пан, куди грошi кидати, – казав вiн до староi клюшницi, що тяглася по дорiжцi зi своiм рудим котом та дуже неприхильно позирала на статую пiдслiпуватими очицями.











