Американська трагедія. Книга 2

Тут наявним е хитрий i злий замiр – зведення i вбивство! От негiдник! І досi його не спiймано! Полiтична значущiсть цiеi справи вiдiйшла в уявленнi Мейсона на заднiй план, а на ii мiсце прийшли гнiв i ненависть до всiх багачiв.

Але цi хвилини бiля покiйницi i вигляд Тайтуса Олде-на, який, упавши на колiна перед дочкою, палко притискав до губ ii маленькi льодянi руки i невiдривно, гарячковим, протестуючим поглядом вдивлявся в ii воскове обличчя, обрамлене довгим каштановим волоссям, – усе говорило, що навряд чи громадськiсть формально i безсторонньо поставиться до цiеi справи.

Очi всiх присутнiх були повнi слiз.

І тут Тайтус Олден посилив драматизм усiеi сцени. Тимчасом як брати Луц, трое iхнiх приятелiв – власники сусiдньоi автомобiльноi майстернi, Еверет Бiкер, представник газети «Республiканець», i Сем Тексон, редактор газети «Демократ», стоячи в дверях, через голови один одного з шанобливим страхом заглядали в кiмнату, вiн раптом схопився i несамовито кинувся до Мейсона, з криком:

– Знайдiть негiдника, який винен у цьому, пане прокурор! Нехай його змусять страждати, як страждала моя добра, чиста дiвчинка.

Їi вбили, от що! Тiльки вбивця мiг так завезти дiвчину на озеро i так ударити, – вiн ii ударив, це всякому ясно! – І Тайтус указав на обличчя мертвоi дочки. – У мене немае грошей, щоб судитися з таким негiдником, але я буду працювати… Я продам ферму…

Голос його урвався. Вiн знову повернувся до Роберти i мало не впав. І тодi Орвiл Мейсон, якому передався скорботний i мстивий порив бiдолашного батька, виступив наперед i схвильовано сказав:

– Ходiмо звiдси, мiстер Олден.

Ми знаемо тепер, що це ваша дочка. Закликаю всiх вас, джентльмени, у свiдки: тiло впiзнано. І якщо пiдтвердиться гадка, що вашу бiдну дiвчинку вбито, мiстер Олден, я як прокурор урочисто обiцяю вам: я не шкодуватиму нi часу, нi грошей, нi сил, щоб вистежити цього негiдника i вiддати його в руки влади. І якщо правосуддя в окрузi Катаракi стоiть на висотi, – а я в цьому певен, – ви можете покластися на будь-який склад присяжних, який буде добраний нашим тутешнiм судом. І вам не доведеться продавати вашу ферму!

Щире, хоч i раптове хвилювання, а також присутнiсть вражених слухачiв привела до того, що ораторський талант м-ра Мейсона проявився в усiй своiй силi i пишнотi.

І один з братiв Луц – Ед, який виконував усi справи похоронного бюро, зв’язанi з раптовою i насильницькою смертю, – збуджено заявив:

– Вiрно, Орвiл! Отакий прокурор нам i потрiбен.