Американська трагедія. Книга 2

А вам треба було б подзвонити в «Республiканець» i в «Демократ» i розповiсти iм про цю iсторiю: нехай газети не думають, що ми вiд них щось приховуемо. Зустрiнемось на вокзалi.

І вiн важкою ходою вийшов з кiмнати.

А Ерл Ньюком, високий худорлявий молодик рокiв дев’ятнадцяти, iз скуйовдженою шевелюрою, дуже серйозний, хоч часом i неуважний, зразу ж схопив пачку бланкiв для виклику в суд i, запихаючи iх у кишеню, почав дзвонити по телефону м-с Хейт. Потiм вiн подзвонив у редакцii газет, сповiстив про нещасний випадок на Бiг-Бiтернi i, схопивши свiй солом’яний капелюх з синьою стрiчкою (капелюх був номерiв на два бiльший, нiж треба), побiг униз; бiля розчинених дверей до кабiнету вiдомого в цих краях i дуже енергiйного прокурора Ор-вiла Мейсона вiн зiткнувся iз Зiллою Саундерс, старою дiвою i единою стенографiсткою прокурора.

Вона мала йти в канцелярiю аудитора, але, вражена поквапливiстю i заклопотаним виглядом м-ра Ньюкома, звичайно далеко млявiшого, гукнула його:

– Хелло, Ерл! Що сталось? Куди ви так поспiшаете?

– Нещасний випадок.

На озерi Бiг-Бiтерн потонули двое. А може, тут i що-небудь гiрше. Мiстер Хейт iде туди, i я з ним. Нам треба встигнути на поiзд о третiй десять.

– Звiдки ви дiзнались? Це хто-небудь iз мiсцевих?

–Ще не знаю, але думаю, що нi. В кишенi у дiвчини був лист, адресований у Бiльц, округ Маймiко, якiйсь мiсiс Олден. Я все розкажу, коли ми повернемось, або подзвоню вам.

– Ах, господи, якщо це злочин, то мiстер Мейсон, напевно, зацiкавиться.

– Ну, звичайно. Я йому подзвоню по телефону або сам мiстер Хейт подзвонить. Якщо ви побачите Бада Паркера або Керел Беднел, скажiть iм, що я виiхав з мiста. І потiм, Зiлла, подзвонiть, будь ласка, моiй матерi i попередьте i ii також. Я боюсь, що сам не встигну.

– Не турбуйтесь, подзвоню.

– Дякую.

І дуже зацiкавлений цiею подiею, що порушила одноманiтне iснування його начальника, вiн, перескакуючи через двое схiдцiв, весело i швидко збiг сходами окружного суду.

А мiс Саундерс, знаючи, що ii начальник виiхав в якихось справах, зв’язаних з наступною окружною конференцiею республiканськоi партii, i що в його кабiнетi нi з ким подiлитися новиною, подалась у канцелярiю аудитора: там можна буде всiм присутнiм переказати все, що вона встигла почути про трагедiю на озерi.

Роздiл II

Вiдомостi, зiбранi слiдчим Хейтом i його помiчником, мали дивний i тривожний характер.