Американська трагедія. Книга 2

І Мейсон, остаточно втративши самовладання, закричав:

– Ну, добре ж! Значить, ви вирiшили зовсiм не розтуляти рота? Так, чи що?

І Клайд, пригнiчений i знесилений, вiдповiв:

– Я нiяк не причетний до ii смертi. Це все, що я можу сказати.

І кажучи це, вiн уже думав, що, мабуть, йому не слiд було говорити так… може, краще було б сказати… але що? Що вiн, звичайно, знав Роберту i навiть був з нею на озерi… але нiколи не мав намiру убити ii… вона потонула, але це був нещасний випадок.

І якщо вiн ударив ii, то теж тiльки випадково. Але, може, краще зовсiм не говорити, що вiн ii ударив? Адже обставини так склались, що навряд чи хто-небудь повiрить, нiби вiн ударив ii фотографiчним апаратом випадково. Найкраще про апарат зовсiм не говорити, – в жоднiй газетi досi не згадувалось, що у нього був з собою апарат.

Вiн ще мiркував про це, коли Мейсон вигукнув:

– Отже, ви не признаетесь, що знали ii?

– Нi, сер.

– Ну, гаразд. – І, повернувшись до своiх супутникiв, Мейсон додав: – У такому разi, я думаю, нам залишаеться тiльки вiдвести його назад до табору i послухати, що вони про нього знають. Може, ми щось iнше витягнемо з цього фрукта, звiвши його на очi з друзями. Його речi i чемодан, напевне, ще там, в якому-небудь з наметiв. Да-вайте-но вiдведiмо його туди, джентльмени, i побачимо, що знають про нього iншi.

І вiн швидко й спокiйно повернувся, щоб iти до табору, але тут Клайд, зiщулившись вiд жаху перед тим, що його чекае, вигукнув:

– Нi, будь ласка, не треба! Невже ви поведете мене туди? Нi, нi, будь ласка, не треба!

І тут заговорив Краут.

– Коли ми з ним iшли сюди, вiн просив мене поговорити з вами про те, щоб не вести його в табiр, – сказав вiн Мейсону.

– Так от звiдки вiтер вiе! – скрикнув Мейсон. – Ви занадто делiкатнi, щоб з’явитися в такому виглядi перед ледi i джентльменами з Дванадцятого озера, але ви не хочете признатися, що були знайомi з бiдною робiтницею, своею пiдлеглою? Дуже добре! Е, нi, мiй друже, або зараз ви розповiсте, все, що насправдi знаете, або пiдете туди.

– Вiн помовчав секунду, щоб подивитись, як це вплине на Клайда. – Ми скличемо всiх ваших знайомих i розтлумачимо iм, що до чого. Подивимось, як ви тодi всього зречетесь.