Американська трагедія. Книга 2

Стае пiзно, i нам треба поспiшати, якщо ми хочемо сьогоднi ночувати пiд покрiвлею. Мiстер Краут, ви одведете цього молодого чоловiка до тих двох човнiв i зачекаете там. По дорозi крикнете шерифовi i Сiсселу: повiдомите iх, що ми готовi. А ми з Суенком пiд’iдемо до вас другим човном, як тiльки справимось.

Мейсон i Суенк у темнiючих сутiнках рушили в напрямi до табору, а Краут i Клайд пiшли на захiд; Краут весь час гукав шерифа i його помiчника, поки вони не озвалися.

Роздiл X

Удруге з’явившись у таборi, Мейсон повiдомив спершу Френка Гаррiета, а потiм Харлея Бегота i Грента Кренстона про арешт Клайда i про його зiзнання в тому, що вiн був з Робертою на озерi Бiг-Бiтерн, хоч, як вiн каже, i не вбивав ii; Мейсон пояснив також, що вони з Суенком мусять забрати всi речi, що належать Клайду.

Вiд цiеi звiстки вмить зникла вся принаднiсть веселоi екскурсii. Правда, слова Мейсона викликали у всiх надзвичайний подив, недовiр’я i певне збентеження, але перед ними був прокурор, який вимагав показати йому, де лежать речi Клайда, i запевняв, що, тiльки зглянувшись на просьбу Клайда, його не привели сюди, щоб вiн сам вказав своi речi.

Френк Гаррiет, найпрактичнiший з усiеi компанii, першим вiдчув усю силу правди в словах Мейсона i зразу ж привiв його в намет Клайда, де Мейсон почав оглядати чемодан i одяг арештованого; тимчасом Грент Кренстон i Бегот, знаючи про захоплення Сондри, викликали спочатку Стюарта, потiм Бертiну i, нарештi, Сондру, яку вiдвели далi, щоб без свiдкiв розповiсти про подiю.

Коли Сондра усвiдомила значення ii, вона зблiдла i непритомна впала на руки Грента. Їi вiднесли в намет, привели до тями, i вона закричала:

– Не вiрю жодному слову! Це неправда! Цього не може бути! Бiдолашний хлопчик! Клайд! Клайд! Де вiн? Куди його вiдвезли?

Але Стюарт i Грент, зовсiм не такi емоцiональнi, порадили iй бути обережнiшою i замовкнути. Може, все це правда. А що, коли так? Тодi всi почують про це.

А коли неправда, то вiн швидко доведе, що невинуватий, i його звiльнять, правда ж? У всякому разi, не слiд пiднiмати шум.

І тут Сондра й сама замислилась: а що, як усе це можливо… ту дiвчину на Бiг-Бiтернi убив Клайд… його арештували i вiдвезли… i всi – принаймнi вся ця компанiя – знають, як вона ним захоплювалась… усе стане вiдоме батькам, а може, i широкiй публiцi…

Але нi, Клайд, звичайно, нi в чому не винний! Усе це просто помилка.