На нашем сайте вы можете читать онлайн «І це все, що я хотіла сказати про кохання». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
І це все, що я хотіла сказати про кохання

Автор
Дата выхода
01 октября 2019
Краткое содержание книги І це все, що я хотіла сказати про кохання, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению І це все, що я хотіла сказати про кохання. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Світлана Веренич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Про що цей роман – про кохання чи про життя? Чи можна взагалі відокремити одне від іншого? Хто візьме на себе таку сміливість?
Ця історія – це міцно переплутані між собою чотири людські долі, чотири життєві драми. Чи може щось допомогти піднятися з безодні відчаю жінкам, які пережили найстрашніше – насильство, що понівечило не тільки їхнє тіло, але й душу?.. Чи може щось втримати зраджену дівчину від жахливого кроку – від аборту?.. Чи може хтось упросити її не вбивати ще ненароджене дитя, зберігти його життя?..
Героїня роману «І це все, що я хотіла сказати про кохання» Ліза занадто рано зіштовхнулася зі злом, але зустрічі з літнім вченим, загадковою письменницею та недолугою на перший погляд перукаркою, які кожен по-своєму протистоять непростим викликам, допомагають їй прийняти рішення, що змінить все в її долі.
Цей роман можна порівняти з рондо, де одна сюжетна лінія-мелодія переплітається з іншою, повторюючись у іншій машкарі. І писалася вона суто для жінок, бо звучить надто по-жіночому, інтимно…
І це все, що я хотіла сказати про кохання читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу І це все, що я хотіла сказати про кохання без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Правда, навiщо я сюди приiхала? Кататися… Миле дитяче слово пiдняло настрiй, я попрощалася й пiшла спати.
13
Увесь наступний день я безуспiшно намагалася вiдновити своi дитячi навички управлятися з лижами пiд професiйно спiвчутливим поглядом iнструктора. Менi не вдавалося з’iхати без падiння навiть iз самого низенького горбка, у той час як Анна, моя сусiдка за столом, насолоджувалася катанням з неприхованою радiстю. Вже перед обiдом, зглянувшись над моiми жалюгiдними потугами «покататися», вона запропонувала пробiгтися по розкатанiй лижнi:
– План по синцях ви перевиконали по-стахановському, – невитончено пожартувала Анна, i ми помчали уздовж траси.
І тут я з подивом побачила, що прямо до пансiонату, з боку, протилежного до того, звiдки прийшла я, веде прекрасна широка дорога – i ницiсть учорашнього таксиста постала в новому свiтлi, як i моя нерозумна ощадливiсть.
По лижнi iхати було прекрасно, снiг радiсно скрипiв пiд лижами, сонце, морозець – Кость мав рацiю, коли вiдправив мене сюди, де б ще я так нападалась, як говориться, вiд душi?
Пiсля обiду ми знову пiшли кататися, з невеликоi пологоi гiрки я з’iжджала вже досить акуратно й не падала.
– Ще прибулець до нашого вогнища, – прокоментувала Анна. – Тепер буде веселiше.
Вона не помилилася. Спустившись у iдальню до вечерi, чоловiк, оглянувши оцiнливим поглядом наш нечисленний контингент, попрямував саме до нас.
– Поруч з вами вiльно? Дозвольте приеднатися.
Ми з Анною прихильно кивнули, а потiм не витримали й розсмiялися. Незадовго до його приходу ми розiграли цю сценку i вгадали навiть його реплiки: бiльшiсть чоловiкiв передбачуванi, особливо якщо вони добре вихованi й товариськi. І не сидiти ж йому, як сичевi, в гiркiй самотностi, у той час як поруч ми з Анною?
За вiкном хмари заволокли небо, подув сильний вiтер.
– Боюсь, що погана погода протримаеться кiлька днiв, – додала вона, – не дуже погуляеш пiд таким вiтром.
І немов пiдтверджуючи ii слова, порив вiтру вдарив з новою силою у вiкно. Пiсля вечерi ми дружно перебралися у фойе, до камiна.





