Ґолем

Вiн повсюдно шукае Лойзу й Розiну, пiдозрюючи, що вони заховалися десь удвох в одному з тисяч брудних закамаркiв будинку. Його, заслiпленого люттю, невiдступно переслiдуе думка – нi на крок не вiдпускати з поля зору брата, аби без його вiдома чогось не трапилося з Розiною.

Я здогадуюся, що саме цi нескiнченнi муки калiки спонукають Розiну знову й знову вiддаватися комусь iншому.

Коли ii потяг i готовнiсть вiддатися втрачають на силi, Лойза вигадуе щораз нову мерзотну каверзу, щоб наново розбурхати похiть Розiни.

Тодi обое зумисне вдають, нiби калiка заскочив iх зненацька, i пiдступно заманюють знавiснiлого вiд жаги глухонiмого в темнi коридори, де заздалегiдь наставили зрадливих пасток з iржавих бочкових обручiв, якi вистрiлюють пружиною, якщо на них наступити, чи з нагромаджених залiзних грабель зубцями догори. Потрапивши до пастки, бiдолаха калiчився до кровi.

Час до часу, щоб довести страждання хлопця до крайньоi межi, Розiна сама вигадуе йому якусь пекельну муку.

Зi своею незмiнною усмiшкою на обличчi вона квапно, на мигах, подае калiцi натяки, вiд яких той впадае у майже нестямний шал. Для таких випадкiв Розiна вимудровуе начебто таемну, напiвзрозумiлу мову знакiв. Бiдолашний Яромир неминуче, без жодноi надii на порятунок, потрапляе у тенета невiдомостi й примарних сподiвань.

Якось я бачив, як вiн стояв перед нею на подвiр’i, а вона щось говорила до нього, так бурхливо артикулюючи й жестикулюючи, що здавалося, бiдолаха ось-ось впаде безтямний вiд несамовитого збудження.

Пiт градом котився його обличчям вiд нелюдських зусиль уловити змiст навмисне заплутаного, квапного повiдомлення.

Увесь наступний день Яромир просидiв у гарячковому очiкуваннi на темних сходах напiврозваленого будинку, розташованого вiддалiк на тiй же вузькiй i запаскудженiй Пiвнячiй вуличцi, – лише згайнував час i не змiг жебракуванням на розi заробити кiлька крейцерiв.

А коли пiзно ввечерi, напiвмертвий вiд голоду й хвилювання, вiн захотiв додому, названа матiр вже давно замкнула дверi й не пустила його на порiг…

Веселий жiночий смiх долинув до мене крiзь мури iз сусiднього ателье.