І-цзін. Книга змін

Можливо, тебе винагородять поясом, але до кiнця аудiенцii ти тричi порвеш його».

№ 7. Ши. Вiйсько

Ця гексаграма вiдрiзняеться вiд попередньоi тим, що в нiй замiсть «творчостi», розташованоi зовнi, опиняеться «виконання». Якщо перше – це напруга та свiтло, то друге – податливiсть i пiтьма. Вона не може вносити яснiсть, так би мовити, озвучувати мiркування, i тому в ситуацii, показанiй у цiй гексаграмi, конфлiкт не може бути вирiшений судом. Тут дiеве щось iнше. Той, хто може судити себе сам, до суду справу не доводить.

А той, хто доходить до необхiдностi судитися, не обов’язково буде задоволений рiшенням суду. В такому випадку вiн, незважаючи на це рiшення, повстане проти нього. Але в такому становищi дiяти лише юридичними засобами безглуздо, бо саме за iхньою допомогою висловлений осуд. Система «Книги змiн» була б порушена, якби суд у нiй був показаний лише з позитивного боку. Можливий i неправий суд, проти якого треба повстати. Але позаяк юридично повстати неможливо, то доводиться вдаватися до збройного повстання, до вiйська. Не можна, однак, легковажно ставитися до останнього. Тому ця гексаграма присвячена багатосторонньому вивченню «вiйська», його дiй i застосування. Небезпека – основна ознака дii i застосування вiйська. Це показано в самiй структурi гексаграми: всерединi (внизу) – небезпека, а зовнi – виконання: триграма, що складаеться тiльки з рисок темряви. Похмура небезпека, ось що каже сам символ. З найбiльшою пильнiстю, з повноцiнним життевим досвiдом чоловiка слiд вирiшувати суперечку за допомогою вiйська. Тут однаково згубними можуть виявитися як юнацький запал, так i стареча вiдсталiсть. Тiльки при контролю цього може бути успiх, тобто може бути виправлено те, що вже ранiше було зiпсовано. Недорозвинений юнак або розвинеться правильно, i тодi йому треба лише зачекати свого часу; або ж вiн у розвитку помилиться i мае бути засуджений. Якщо ж навiть судом не можна виправити помилку, то необхiднi рiшучi заходи: необхiдна дiя вiйська. Такий другий сенс цiеi гексаграми. Але в них обох загальним залишаеться вимога стiйкостi: сталого перебування на правильному шляху та з незаплямованою совiстю. У текстi е лише натяк на цi домiнуючi думки, якi розкриваються тiльки в коментаторськiй лiтературi, головним чином з герменевтичного дослiдження. Ось текст: «Вiйсько. Стiйкiсть. Змужнiлiй людинi – щастя. Осуду не буде».

1

У будь-яких дiях вiйська спiвiснують i здобуток, i втрата.