Стоїк

Ви тiльки пояснiть менi, що вам потрiбно, а я вже зроблю все, на що здатен. А якщо не вдасться – так прямо вам i скажу: не вийшло.

– Такого я ще вiд вас нiколи не чув, де Сото, i сподiваюся, що й не почую. Отож, якщо коротко: приблизно рiк тому, коли ми тут займалися цiею концесiею, до мене приiхали два англiйцi з Лондона, агенти якогось синдикату. Потiм я вам усе розповiм докладно, а зараз тiльки саму суть справи…

І вiн коротко переказав Сiппензу розмову iз Грiвзом i Геншо та деякi власнi мiркування на цей рахунок.

– Вони вже витратили надто багато грошей на цей контракт, де Сото. Майже пiвмiльйона доларiв, а показати нема чого – крiм цього самого контракту або пiдряду на будiвництво лiнii завдовжки в чотири-п’ять миль. І все! Але й цю лiнiю треба ще якось зв’язати iз двома iншими лiнiями, перш нiж буде якийсь результат. Вони це самi визнали. Отож, що мене в цiй справi цiкавить, де Сото: насамперед не тiльки вся нинi дiюча система лондонського пiдземного транспорту, але й значне ii розширення, якщо це можливо.

Ви мене, звичайно, розумiете: новi пiдземнi лiнii, що принесуть прибуток, якщо iх продовжити на дiлянки, до яких поки що нi в кого не дiйшли руки. Розумiете?

– Звiсно, шефе!

– Крiм того, – продовжував Ковпервуд, – менi потрiбна карта – загальний план з докладним описом мiста, план наземноi мережi й пiдземноi, щоб видно було, де починаються i де кiнчаються всi лiнii.

А також спробуйте знайти геологiчнi карти й вiдомостi щодо грунту. Також щодо сусiднiх районiв, куди доходять лiнii, треба з’ясувати, хто там живе чи ким iх планують заселяти. Розумiете?

– Цiлком, шефе!

– Також менi потрiбно знати все про концесii на нинi дiючi пiдземнi дороги – контракти, здаеться, так вони iх називають. Строки, довжина лiнiй, iмена власникiв, iмена найбiльших акцiонерiв, який вони отримують дохiд, як iде експлуатацiя.

Одне слово, все, що можна дiзнатися, не привертаючи до себе зайвоi уваги i, звiсно, жодного слова про мене. Ви, певно, розумiете чому?

– Авжеж. Цiлком розумiю, шефе!

– Потiм, де Сото, мене цiкавить платня службовцiв та експлуатацiйнi витрати.

– Так, так, шефе, – повторював Сiппенз, що в думках уже планував, як тут узятися до справи.