Стоїк

Вiн пiшов у глиб контори й навiть взявся за слухавку, але зупинився й подивився на Джаркiнса:

– Найпростiше, я думаю, попросити його про консультацiю щодо фiнансових проблем, якi не можна обговорювати по телефону. Вiн подумае, що отримае плату за це, тож нехай думае, поки ми не пояснимо, у чому справа.

– Гаразд, – сказав Джаркiнс. – То дзвонiть.

Пiсля доволi обережноi розмови Клурфейн поклав слухавку й сказав:

– Каже, що готовий зустрiтися з нами завтра об одинадцятiй.

– Чудово! – вигукнув Джаркiнс.

– Певен, ми з вами на вiрному шляху. У всякому разi ми зрушили з мiсця. І навiть якщо вiн сам не зацiкавиться, вiн може вказати нам, до кого звернутися.

– Вiрно. Цiлком вiрно, – повторив Клурфейн, котрий у цей момент думав тiльки про належну винагороду, спiвмiрну з його внеском у цю справу. – Я дуже радий, що подумав про нього. Це може стати найбiльшою справою, що ми колись реалiзували.

– Вiрно, вiрно! – пiдхопив йому в тон Джаркiнс, що теж перебував у пiднесеному станi, хоча був би ще бiльш радий, якби впорався з цим сам.

Адже Джаркiнс уявляв себе не тiльки мозком, але й рушiйною силою цiеi чудовоi комбiнацii.

Роздiл 18

Контора фiрми «Райдер, Буллок, Джонсон i Чанс», так само як i контора лорда Стейна, знаходилася в одному iз найтемнiших закуткiв Сторi-стрит поруч iз будинками адвокатських корпорацiй. Вiрогiдно, увесь цей квартал, окрiм будинкiв адвокатських корпорацiй, усякому американцевi здався б зовсiм невiдповiдним мiсцем для контори юристiв з таким вiдомим iм’ям.

Маленькi трьох- або чотириповерховi будиночки, що неодноразово перебудовувалися, явно колишнi склади й дрiбнi торговельнi заклади, тепер перетворилися на контори, кабiнети для консультацiй, архiви й бiблiотеки, де знайшли притулок близько дюжини юристiв з усiма своiми стенографiстками, клерками, посильними й iншими службовцями.

Сторi-стрит була настiльки вузькою, що тротуаром навряд чи змогли би пройтись два приятелi пiд руку, натомiсть брукiвкою, мабуть, могли б роз’iхатися два ручнi вiзки, але аж нiяк не два солiднi екiпажi.

І однак у цей тiсний провулок зранку прямував потiк робiтникiв i тих, хто користався ним, аби зрiзати шлях до Стренду та iнших прилеглих кварталiв.

Фiрма «Райдер, Буллок, Джонсон i Чанс» займала всi чотири поверхи будинку № 33 по Сторi-стрит, фасад якого був не бiльш двадцяти трьох футiв, але в глибину його довжина складала п’ятдесят футiв.