Стоїк

Вiн цiнував у ньому проникливого дiлка, який, вибившись iз самих низiв, твердо й рiшуче пiднiмаеться на соцiальний верх, натомiсть Джонсон дивився на Стейна, як на власника й спадкоемця суспiльних i матерiальних благ, котрий, однак, вирiшив здобути знання й навички у практичних справах.

І Джонсон, i Стейн вiд самого початку здогадалися, якi широкi перспективи й великi можливостi обiцяе розвиток пiдземного залiзничного транспорту в Лондонi. Їхнiй iнтерес до цiеi справи виявився не тiльки у заснуваннi Електротранспортноi компанii; вони гаряче пiдтримали проект будiвництва лiнii Сiтi – Пiвденний Лондон, залучивши до цiеi справи деяких своiх друзiв i самi вклали в нього чимало грошей, розраховуючи на те, що нову лiнiю можна буде приеднати до двох старих лiнiй – Метрополiтена i Районноi, що охоплювали дiловий центр Лондона.

Подiбно до Демосфена, що звертався до афiнян, Джонсон вiдстоював думку, що той, хто знайде капiтал на те, щоб скупити акцii цих двох лiнiй i забезпечить собi контрольний пакет, може вважати себе повним хазяiном усiеi пiдземноi мережi й розпоряджатися лондонським метро, як йому заманеться.

Пiсля смертi батька Стейн з деякими зi своiх друзiв, а також iз Джонсоном намагався здобути контроль над Районною пiдземною дорогою, сподiваючись поширити його на обидвi лiнii; але це виявилося iм не пiд силу. Занадто багато акцiй розiйшлося по руках, i iм не вдалося зiбрати потрiбний капiтал. І оскiльки експлуатацiя дороги вiдбувалася по-старому й акцii не приносили доходу, вони перепродали бiльшу частину того, що придбали.

Що ж стосуеться досi незбудованоi лiнii Чаринг-Крос, з метою будiвництва якоi вони й органiзували Електротранспортну компанiю, тут iм нiколи не вдавалося зiбрати необхiдну суму або розпродати випущенi ними акцii, аби мати необхiдний для будiвництва капiтал, а саме мiльйон шiстсот шiстдесят тисяч фунтiв стерлiнгiв. Зрештою вони залучили до цiеi справи Грiвза й Геншо, розраховуючи знайти з iх допомогою якогось капiталiста або групу пiдприемцiв, якi б перекупили в них лiнiю Чаринг-Крос або, об’еднавшись iз ними, допомогли iм здiйснити iхню давню мрiю: захопити у своi руки всю центральну мережу, тобто лiнii Метрополiтен i Районну.

Однак досi нiчого iз цього не вийшло. Джонсону на цей час виповнилося вже сорок сiм рокiв, а лордовi Стейну – сорок. Обое стали значно обережнiшими i все бiльше сумнiвалися в можливостi здiйснення цього грандiозного плану.