Стоїк

– Тут знадобиться сила-силенна грошей. Мiльйони фунтiв. Не менше двадцяти п’яти мiльйонiв фунтiв, я думаю.

І вiн стиснув руки майже засмучено: такий великий був тягар неминучих витрат.

– Звiсно, мiстер Ковпервуд людина вiдома, ми про нього дещо чули. Якщо не помиляюся, у Чикаго проти нього були висунутi найрiзноманiтнiшi звинувачення. Я готовий погодитися, що всi цi звинувачення не повиннi створювати перешкод i гальмувати таку велику суспiльну справу, яку ви, джентльмени, маете на увазi, – однак, беручи до уваги консерватизм нашоi англiйськоi публiки…

– Ах, ви говорите про цi полiтичнi випади в Чикаго проти його фiнансових методiв? – з обуренням у голосi вставив Джаркiнс.

– Чиста полiтика, робота його фiнансових суперникiв, що заздрили його успiху.

– Знаю, знаю! – так само похмуро перебив Джонсон. – Люди з фiнансових кiл, звичайно, розумiють усi цi прийоми конкурентiв. Але ж i тут теж у нього знайдеться чимало супротивникiв. У нас тут на островi свiй дуже згуртований i дуже консервативний свiт.

І ми не дуже любимо чужинцiв, якi приiздять до нас улаштовувати нашi справи за нас. Можливо, як ви зауважили, мiстер Ковпервуд справдi дуже досвiдчена й винахiдлива людина. Але чи захоче наша публiка працювати з ним – цього я не можу сказати. Однак я можу сказати, що навряд чи в нас знайдуться люди, якi погодилися б вiддати йому повний контроль у такому пiдприемствi, яке це.

Тут вiн пiднявся й ретельно отряхнув з пiджака й брюк уявлюванi смiтинки.

– Ви кажете, вiн вiдхилив пропозицiю Грiвза й Геншо? – запитав вiн.

– Так, вiдхилив, – вiдповiли в один голос Джаркiнс i Клурфейн.

– А чого ж вони, власне, хотiли?

Джаркiнс пояснив.

– Ясно, ясно. Залишити за собою контракт i п’ятдесят вiдсоткiв акцiй. Що ж, спочатку менi треба подумати й порадитися з моiми компаньйонами, без цього я нiчого не можу сказати вам iз цього приводу. Але так чи так, – помовчавши, додав вiн, – можливо, дехто з наших великих акцiонерiв i захоче поговорити з мiстером Ковпервудом, коли вiн приiде.

Фактично, Джонсон уже вирiшив про себе, що цi люди пiдiсланi самим Ковпервудом, щоб розвiдати ситуацiю. Утiм, йому справдi здавалося сумнiвним, що цьому американцевi Ковпервуду, нехай вiн архiмiльйонер, удасться урвати в мiсцевих власникiв транспорту хоча б 50 вiдсоткiв. Взятися за цю справу для нього – дуже складне завдання.