Стоїк

Стоiк

Теодор Драйзер

Трилогiя бажання #3

Теодор Драйзер (1871—1945) – вiдомий американський письменник i громадський дiяч, чиiми творами вже понад сто рокiв захоплюються читачi в усьому свiтi. «Стоiк» (1947) – третiй, заключний роман легендарноi «Трилогii бажання», масштабноi розповiдi про запаморочливу кар’еру фiнансиста, в основу якоi покладено iсторiю життя американського мiльйонера Чарлза Йеркса.

Френк Ковпервуд – генiальний пiдприемець з безпомилковим дiловим чуттям, випробувавши всi можливостi збагачення на Заходi, вирiшуе вирушити до Англii, щоб зайнятися розвитком метрополiтену в Лондонi.

Ставши могутнiм дiлком, Френк зi стоiчним спокоем приймае тимчасовi поразки в бiзнесi й удари долi, залишаючись на вершинi фiнансового олiмпу… Але й на нього чекае зворотний бiк успiху. Що ж лишаеться у людини, коли «мiльйони розсiюються, як дим»?..

Теодор Драйзер

Стоiк

Роздiл 1

Пiсля нищiвноi поразки у довгiй боротьбi Френка Ковпервуда за поновлення п’ятирiчноi концесii, перед ним постали двi проблеми, що найбiльше його непокоiли.

По-перше, це його вiк. Йому невдовзi мало виповнитися шiстдесят. І, хоча вiн вiдчував себе так само енергiйним, як i ранiше, вiн розумiв, що в компанii молодих i не менш спритних фiнансистiв йому нелегко буде швидко заробити таку саму купу грошей, яку йому гарантовано давала б ця концесiя. Власне, йшлося про п’ятдесят мiльйонiв доларiв.

Другою i навiть важливiшою проблемою, як вiн не мiг не визнати, було те, що вiн досi так i не досяг престижу в суспiльствi, не проник до кола людей з визначним соцiальним статусом.

Звiсно, йому дуже зашкодило колишне ув’язнення у Фiладельфii, вiдiгравали свою роль також романи з жiнками, невдале одруження з Ейлiн, яка не могла надати йому справжньоi суспiльноi пiдтримки, i врештi його власний неприборканий i переконаний iндивiдуалiзм вiдштовхнув вiд нього багатьох, з ким у нього могли б скластися приязнi стосунки.

Адже Ковпервуд був не з тих, хто заводить друзiв менш енергiйних, менш гнучких i врештi менш успiшних, нiж вiн сам. Це здавалося йому безглуздим самоприниженням чи принаймнi марною витратою часу. З iншого боку, виявилося, що затоваришувати з людьми сильними, хитрими i справдi поважними нелегко. Особливо тут, у Чикаго, де йому довелося боротися з багатьма з них за положення i владу.