Пригоди Гекльберрі Фінна

Тiльки-но Том повернувся, ми з ним гайнули стежкою попiд парканом i швиденько видряпалися на самий вершечок крутого горба по той бiк будинку. Том розповiв, що вiн обережно стягнув у Джiма з голови бриля й повiсив його на сучок того дерева, пiд яким Джiм заснув, а той тiльки поворушився спросоння, але не прочумався. На другий день Джiм запевняв, що вiдьми обiйшли його чарами, задурманили, та ще й гасали на ньому верхи по всьому штату, а потiм знову посадили його пiд деревом i повiсили бриля на сучок, щоб видно було, хто таке йому заподiяв.

А iншим разом Джiм уже похвалявся, що вiдьми гасали на ньому аж до самiсiнького Нового Орлеана; а потiм вiн щоразу прибрiхував бiльше й бiльше, i вже Джiм почав усiм туману пускати, нiбито вiдьми цiлiсiнький свiт на ньому об’iхали, замордували його мало не до смертi, i на спинi в нього ще й досi видно садна вiд сiдла. Джiм страшенно тим пишався, а далi так набундючився, що на iнших негрiв уже й не гляне. Негри приходили часом за багато миль, щоб послухати, як Джiм розповiдатиме про своi пригоди, тож вiн i зажив слави найповажнiшого негра на цiлу нашу округу. Зовсiм чужi негри зупинялися часом, роззявивши рота, й витрiщали на нього очi, немов на яке диво. Як стемнiе, негри дуже полюбляють збиратися на кухнi бiля вогню та гомонiти про вiдьом; але тiльки-но хто з присутнiх заводив мову про них i намагався вдати з себе людину бувалу в тому дiлi, Джiм тут же й докине: «Гм! Ну, де вже тобi на вiдьмах знатися!» – й вiдразу балакучий той негр стулить губи i знiтиться. Джiм провертiв дiрочку в п’ятицентовiй монетцi i, просиливши в неi мотузку, почепив ii собi на шию, розповiдаючи всiм, що то амулет, якого йому сам диявол власноручно подарував i сказав, що тим амулетом можна лiкувати вiд будь-якоi хвороби i будь-коли викликати вiдьом, – треба тiльки над тiею монеткою пошепотiти; але що саме шепотiти, Джiм нiколи не признавався. Негри приходили до Джiма з усiеi округи i вiддавали йому все до останнього цента, аби тiльки глянути на ту монету; проте вони зроду-звiку не доторкнулися б до неi, знаючи, що сам диявол тримав ii у своiх руках. Вiдтодi слуга з Джiма став негодящий, бо вiн дуже запишався з того, що бачив диявола та повозив вiдьом на своiй спинi.