Замок

Тому у «Процесi» i в «Замку» зображенi обидвi форми божественного (у розумiннi Кабали) – правосуддя i Божа ласка». Саме цей важкий шлях землемiра К. до Божоi благодатi, на думку Брода та iнших дослiдникiв, описаний у «Замку», а завершення роману, яке перед смертю Кафка розповiв Броду, логiчно вкладаеться у це трактування. Пiсля численних поневiрянь i принижень знесилений i немiчний землемiр помирае, а перед смертю iз Замку приходить повiдомлення про те, що хоча правноi пiдстави i немае, але у зв’язку iз особливими обставинами К.

дозволяеться жити i працювати у Селi. Це можна розумiти як торжество Божоi справедливостi або як злу iронiю долi.

Але iснують й iншi трактування роману, на думку Брода, «хибнi». Серед найбiльш прямолiнiйних – насамперед вiдшукування пророцтв конкретних iсторичних подiй. Наприклад, спроба Клауса Манна та численних iнших дослiдникiв проводити паралелi мiж сюжетом «Замку» i реалiями нацистськоi Нiмеччини. Чи розшифрування описаного в романi як пророчоi пародii на соцiалiстичну систему.

Або сатиру на реалii Австро-Угорськоi iмперii, у яких жив автор. Саме так швидше за все розумiли текст друзi Кафки, яким вiн читав уривки i був розчарований реакцiею, адже слухачi реготали. Про це iснуе вiдомий запис у щоденнику. Пiзнiше у творi знаходили i бiльш загальну критику тоталiтаризму та бюрократii як явищ, притаманних кожному суспiльному устрою.

Частина дослiдникiв вважае перипетii, що вiдбуваються iз К., обрядом iнiцiацii на мiфологiчному та символiчному рiвнi, такий обряд змушений пройти кожен, хто хоче стати членом тоi чи iншоi спiльноти.

Схожi iнiцiацii вiдбуваються iз казковими героями, якi проходять випробування вогнем i мiдними трубами, аж поки не знайдуть свого мiсця в життi. Адже землемiр бореться не проти чогось чи когось, як, скажiмо, Йозеф К. iз попереднього роману Кафки «Процес», вiн добровiльно з’являеться у Селi i бореться за право жити i працювати там.

Сюжетнi перипетii «Замку» часто пов’язують iз бiографiею самого Кафки. Самотнiсть, вiд якоi вiн страждае i якоi одночасно боiться позбутися, – це i вiдчуття землемiра, який хоче одружитися з Фрiдою, але не може покинути задля неi своiх таемничих i незрозумiлих iй занять у Селi, тому залишае ii саму в школi виконувати важку роботу, а сам вештаеться по Селу в безрезультатних намаганнях побачити недосяжного чиновника Кламма, проте не може сформулювати, навiщо це йому потрiбно.

І навiть небезпека втратити Фрiду не зупиняе його вiд цих безглуздих, на ii думку, походеньок.