Титан

Вiд функцiонерiв, iз котрими вiн зустрiвся вранцi, Френк устиг почерпнути потрiбнi йому вiдомостi про чиказькi скотобiйнi, про прибутки залiзничних i пароплавних компанiй, про надзвичайне здорожчання земельних дiлянок i всiлякоi iншоi нерухомостi, про величезнi масштаби спекуляцii зерном, про зростаючi зиски власникiв готелiв i крамниць, що продають реманент. Вiн почув про дiяльнiсть рiзних промислових компанiй: одна з них будувала елеватори, iнша – вiтряки, третя випускала вагони, четверта – сiльськогосподарськi машини, п’ята – паротяги.

Будь-яка нова галузь промисловостi знаходила для себе родючий грунт у Чикаго. З бесiди з одним iз членiв правлiння Торговоi палати, до якого у нього також був рекомендацiйний лист, Ковпервуд дiзнався, що на бiржi Чикаго майже не ведуть операцii з мiсцевими акцiями. Угоди укладалися головним чином на пшеницю, кукурудзу й iншi зерновi. Акцiями ж пiдприемств схiдних штатiв мiсцевi махлярi оперували тiльки на нью-йоркськiй бiржi, використовуючи для цiеi мети орендованi телеграфнi лiнii.

Придивляючись до цих людей – всi вони були надзвичайно чемнi та люб’язнi, i кожен, приховуючи своi великi задуми та плани, обмежувався лише загальними, нi до чого не зобов’язуючими зауваженнями, – Френк думав про те, як його приймуть у цiй компанii. На шляху чоловiка стояло чимало перешкод. Нiхто з цих панiв, котрi були з ним такi уважнi, не знав, що вiн недавно вийшов iз в’язницi. Якою мiрою могла ця обставина вплинути на iхне ставлення до нього? Нiхто з них не знав також, що вiн залишив дружину i двох дiтей i домагався розлучення, щоб одружитися з привабливою молодою особою, котра вже привласнила собi фактично роль його дружини.

– То ви серйозно маете намiр побувати на Пiвнiчному Заходi? – з неприхованим зацiкавленням запитав наприкiнцi снiданку пан Рембо.

– Так, маю намiр з’iздити туди, як тiльки облаштую тут справи.

– У такому разi, дозвольте познайомити вас iз людьми, котрi можуть стати вашими супутниками. Бiльшiсть iз них – тутешнi жителi, але е й кiлька прибульцiв iз схiдних штатiв.

Ми iдемо в четвер спецiальним вагоном, однi – до Фарго, iншi – до Дулута. Буду дуже радий, якщо приеднаетеся до нас. Сам я iду в Мiннеаполiс.

Ковпервуд прийняв пропозицiю та подякував. Потiм вiдбулася грунтовна бесiда про пшеницю, худобу, будiвельний лiс, вартiсть земельних дiлянок, про необмеженi можливостi для вiдкриття нових пiдприемств – словом, про все, чим вабив до себе махлярiв Пiвнiчний Захiд.