Титан

 – Ох, яка я рада, що ти повернувся!

– Бiда в тому, – посмiхаючись, продовжив Ковпервуд, – що мiсця оцi не видаються менi настiльки ж багатообiцяючими, як Чикаго. Доведеться нам, мабуть, оселитися в цьому мiстi. Правда, частину капiталу я розмiстив у Фарго. Отже, час вiд часу доведеться навiдуватися i туди, але базуватимемося будемо все ж таки в Чикаго. Не хочу нiкуди бiльше iздити сам. Менi це набридло, – вiн стиснув руку дiвчини. – Якщо нам не вдасться незабаром домогтися розлучення, я просто представлю тебе в свiтi як свою дружину, i край.

– А вiд Стеджера досi немае звiсток? – спитала Ейлiн.

Стеджер, адвокат Френка, домагався у панi Ковпервуд згоди на розлучення.

– Нi, жодного слова.

– Погана ознака, чи не так? – зiтхнула Ейлiн.

– Нiчого, не засмучуйся. Могло бути й гiрше.

Френковi згадалися днi, проведенi у фiладельфiйськiй в’язницi, й Ейлiн подумала про те ж. Потiм вiн почав розповiдати iй про Чикаго, i вони вирiшили за першоi ж нагоди переселитися туди, у це захiдне мiсто.

Про подальшi подii в життi Ковпервуда розповiмо коротко. Минуло близько трьох рокiв, перш нiж вiн, залагодивши, нарештi, всi своi справи у Фiладельфii, остаточно переселився в Чикаго. Цi роки були заповненi поiздками зi схiдних штатiв у захiднi i назад. Спочатку Ковпервуд бував головним чином у Чикаго, але потiм став усе частiше навiдуватися у Фарго, де Волтер Велплi, його секретар, керував розбудовою торгового кварталу, прокладанням лiнii мiськоi залiзницi й органiзацiею ярмарку.

Всi цi Рiзноманiтнi справи об’еднувалися в одному пiдприемствi, названому «Будiвельною та транспортною компанiею», на чолi якоi стояв Френк Алджернон Ковпервуд. На пана Гарпера Стеджера, фiладельфiйського представник Ковпервуда, було покладено складання контрактiв.

Оселившись на якийсь час у Чикаго, Френк зняв номер у готелi «Тремонт», обмежуючись поки що, з огляду на невизначене становище Ейлiн, лише короткими дiловими зустрiчами з тими впливовими особами, з котрими вiн познайомився, коли приiжджав уперше.

Вiн уважно придивлявся до бiржових маклерiв Чикаго, пiдшукуючи впливового партнера, котрий уже мае свою контору, людину не надто вибагливу та честолюбну, котра погодиться посвятити його в справи чиказькоi бiржi й ii очiльникiв, i ввiв би в курс мiсцевого дiлового життя. Якось прямуючи у Фарго, Ковпервуд узяв iз собою Ейлiн, i вона зверхньо, з безтурботною та знудженою мiною дивилася на молоде мiсто, що стрiмко розбудовуеться.