Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)

І хтось востанне поцiлуе милу,

І хтось сльозу непрохану змахне,

А може, дехто втратить вiру й силу,

Свое життя рятуючи одне.

Але не я… Я квиснути не стану[1 - Але не я… Я квиснути не стану…Квиснути – хникати, скиглити. (Прим. Т. Ю. Бледних)],

Хоч як не буде боляче менi, —

За нашу землю, дорогу й кохану,

Я рад прийнять на себе всi вогнi.

За тих дiтей, що бiгають до школи,

За матерiв, змарнiлих у трудi,

За рiднi нашi верби довгополi,

За нашi днi прекраснi й молодi.

І тут нi слiз, нi вiдчаю не треба,

І тут не треба страху i ниття —

Живе лиш той, хто не живе для себе,

Хто для других виборюе життя.

Баба Онися

У баби Онисi було три сини.

У баби Онисi синiв нема.

На кожнiй ii волосинi

морозом трiщить зима.

Я горя на свiтi застав багато.

Страшнiшого ж горя нема,

нiж те, коли старiсть мати

в домiвцi стрiчае сама.

Немае такоi бiди i муки,

нiж сумно з-пiд сивих брiв

дивитись щодня, як внуки

ростуть без своiх батькiв.

За те, що ми в космос знялися,

що нинi здоровi й живi,

я пам’ятник бабi Онисi

воздвиг би на площi в Москвi.

Щоб знали майбутнi предтечi[2 - Щоб знали майбутнi предтечi…Предтеча – людина, яка пiдготувала умови для дiяльностi iнших людей, попередник. (Прим. Т. Ю. Бледних)]

в щасливiй i гордiй добi:

iх горе на утлi плечi[3 - …iх горе на утлi плечi…Утлi – тут: немiцнi, благенькi. (Прим. Т. Ю. Бледних)]

Онися взяла собi.

Щоб подвиг ii над землею

у бронзi дзвенiв вiки,

щоб всi, iдучи повз неi,

знiмали в пошанi шапки.

Спасибi

Я вклонюся землi i скажу iй:

– Спасибi,

що менi ти прослалася, тепла, до нiг,

що не кiнчилась ти на дiдiвськiй садибi,

але ринула вдаль тисячами дорiг.

Легко нiжнiсть мою голубину збагнути,

ти сама, як святиню, ii бережеш:

я сьогоднi до тебе уже не прикутий

ланцюгами холодних безжалiсних меж!

Це вони менi руки в’язали i ноги,

це вони мою мрiю тримали в ярмi.

Нiби грати, вони обступали дорогу —

коридор у вселюдськiй жорстокiй тюрмi.

Я, пригнiчений ними, не бачив неба,

я, задавлений ними, конав у iмлi,

клаптик щедростi брав я у тебе —

у безмiрно багатоi мами-землi.

А вони ж i тобi перекраяли груди,

не давали прорватись твоiй добротi.

Це було, моя земле, цього вже не буде

у моему й твоему довiчнiм життi.

У кiсниках барвистих iз райдуг веселих[4 - У кiсниках барвистих iз райдуг веселих…Кiсники – стрiчки для вплiтання у косу.