На нашем сайте вы можете читать онлайн «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
02 ноября 2017
Краткое содержание книги Ти знаєш, що ти – людина? (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Ти знаєш, що ти – людина? (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Василь Симоненко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Василь Симоненко (1935–1963) – український поет-шістдесятник і журналіст – пішов із життя у неповних 28 років. Лише одна книжка була видана за життя поета. Але вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х pоків. Провідною темою його творчості є любов до України, її безталанного народу (i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй). Тільки в незалежній Україні вiршi поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка.
До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Постарiла вже мудрiсть Божа,
розтрощив ii
грiзний час.
Хлiбом
генiй живився кожен,
щоби розум його не погас.
Та нехай над землею година
чи негода лютуе i рве, —
вiчна мудрiсть простоi людини
в паляницi звичайнiй живе.
Квiти
Слiв на описи не трачу, словом не передаси
Їх земноi, безсловесноi, дивовижноi краси.
Люди дивляться, п’янiють, в них кохаються вiки,
Нареченим iх дарують, заплiтають у вiнки.
Ними кожен свою радiсть,
власне щастя назива,
Квiти часто нам говорять
втричi бiльше, нiж слова.
Скiльки ми iм довiряли мрiй, недоспаних ночей!
Але е ще кращi квiти, невидимi для очей.
Не цвiтуть вони на клумбах i на тихих озерцях,
А цвiтуть вони у грудях,
у людських цвiтуть серцях.
В щирiм серцi, в чесних грудях —
вiрю, знаю! – квiти е!
Щастя iх корiння поiть, радiсть барв iм додае.
В них красуеться, яснiе мрiй дитинна чистота,
Золотими пелюстками в них кохання розцвiта.
Щоб вони не помарнiли в душах чистих i ясних,
Завжди нiжнiстю й любов’ю поливайте, люди, iх.
«Ми думаем про вас. В погожi лiтнi ночi…»
Ми думаем про вас. В погожi лiтнi ночi,
В морознi ранки, i в вечiрнiй час,
І в свята гомiнкi, i в днi робочi
Ми думаемо, правнуки, про вас.
Ми думаем про вас – i тому нашi руки
Не в’януть бiля плуга i станка,
Тому в серцях у нас не витончена мука,
А радiсть голосиста i дзвiнка.
Нi, то не сум промiнить риса кожна,
То творчiсть б’е з натхненних наших вiч,
А творчiсть завжди мрiйна i тривожна,
Немов травнева неспокiйна нiч.
Нi, сонний спокiй зовсiм нам не сниться,
Нi, нас не вабить нiжна тишина —
Прийдешне осявае нашi лиця,
Неспокiй творчий з вiчнiстю една.
І тому ми спокiйно i суворо
Стрiчаемо у працi i борнi
Наклепи злобнi i тупi докори,
Потоки божевiльноi брехнi.
Ми думаем про вас. В погожi лiтнi ночi,
В морознi ранки i вечiрнiй час,
На свята гомiнкi i в днi робочi,
Нащадки дорогi, ми захищаем вас.
Ровесникам
Ми в свiт прийшли успадкувати славу,
Дiла i думи, й чеснi мозолi,
Батькiв велику полум’яну справу,
Що захистила правду на землi.
Нам не дрiмать на тихому причалi,
Не виливать в кiмнатнiй тишинi
Своi дрiбненькi втiхи i печалi
В меланхолiйнi вiршi i пiснi[11 - В меланхолiйнi вiршi i пiснi.Меланхолiйнi – сумнi, тужливi. (Прим. Т. Ю. Бледних)].
Мнения
Еще нет комментариев о книге Ти знаєш, що ти – людина? (збірник), и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Похожие книги
