На нашем сайте вы можете читать онлайн «Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
02 ноября 2017
Краткое содержание книги Ти знаєш, що ти – людина? (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Ти знаєш, що ти – людина? (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Василь Симоненко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Василь Симоненко (1935–1963) – український поет-шістдесятник і журналіст – пішов із життя у неповних 28 років. Лише одна книжка була видана за життя поета. Але вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х pоків. Провідною темою його творчості є любов до України, її безталанного народу (i в цьому пряме продовження шевченкiвських традицiй). Тільки в незалежній Україні вiршi поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка.
До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.
Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Ти знаєш, що ти – людина? (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
І хочеться бути дужим,
І хочеться так любить,
Щоб навiть камiння байдуже
Захотiло ожити
І жить!
Воскресайте, камiннi душi,
Розчиняйте серця i чоло,
Щоб не сказали про вас грядущi:
– Їх на землi не було…
«Торжествують…»
Торжествують:
Вiн не спотикався,
Не змочив —
Нi разу! —
Пiдошов,
Проти вiтру —
Жоден раз! —
Не пхався…
Але ж вiн нiкуди i не йшов!
Пересторога славолюбцевi
Одiйде в морок пiдле i лукаве,
Холуйство у минувшину спливе,
І той нiколи не доскочить слави,
Хто задля неi на землi живе.
«Люди часто живуть пiсля смертi…»
Люди часто живуть пiсля смертi:
Врiже дуба, а ходить i iсть,
Перепродуе мислi пiдтертi
У завулках тiсних передмiсть.
Гилить зуби, дае поради,
Носить лантухи настанов[42 - Носить лантухи настанов…Лантух – великий мiшок iз грубоi тканини. (Прим. Т. Ю. Бледних)],
Пiдмiчае серйознi вади
У дiяльностi установ.
Не втомляеться спати i жерти,
На милицях за часом бiжить[43 - На милицях за часом бiжить…Милиця – висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами i якою користуються при ходiннi хворi на ноги або безногi люди.
Їй-право, не страшно вмерти,
А страшно мертвому жить.
«Впало сонце в вечiрню куряву…»
Впало сонце в вечiрню куряву.
Тиша виповзла за село.
Нашорошилось небо буряно
І погрозами загуло.
Нiч пiдходила з гуркотiннями,
Нiч несла божевiлля й жах,
Плазувала потворними тiнями
У нервово пружних кущах.
Нiч кричала менi, розтерзана,
Оперезана громом навхрест.
І у зойках ii березових
Закипiвся гучний протест.
Хмари дибились волохато,
Мiсяць в небi петляв, мов кiт,
Вихор всiвся на сiру хату
І закручував стрiху в зенiт.
…Та встае перламутровий ранок
Крiзь холодний i злiсний рев,
І промiння зализуе рани
З закатованих нiччю дерев.
Безпораднi агонii злостi,
Злiсть гармонii не порве!
Сонце ходить до нас не в гостi —
Сонце з нами живе!
Вирина воно ранками з куряви,
На потрав’я витрушуе пил,
І пливе, й ховрахiв обурюе,
Повне нiжностi й повне сил.
«Украiно, п’ю твоi зiницi…»
Украiно, п’ю твоi зiницi
Голубi й тривожнi, нiби рань.
Крешуть з них червонi блискавицi
Революцiй, бунтiв i повстань.
Украiно! Ти для мене – диво!
І нехай пливе за роком рiк,
Буду, мамо горда i вродлива,
З тебе чудуватися повiк.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Ти знаєш, що ти – людина? (збірник), и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Похожие книги
