Енеїда

Певне, звiдси i слова-синонiми: вечорницi-досвiтки.] Де досвiтки, де вечорницi,

Або весiлля де було,

Дiвчата де i молодицi,

Кому родини надало,

То тут троянцi i вродились;

І лиш гляди, то й заходились

Коло жiнок там ворожить,

І, чоловiкiв пiдпоiвши,

Жiнок, куди хто знав, повiвши,

Давай по чарцi з ними пить.

9.[116 - В нiска (носа) – гра в карти. Кiлькiсть гравцiв не обмежена. Здають по три карти. Гравець злiва вiд того, хто здае карти, починае ходити, говорячи партнеровi: «Іду пiд тебе носа».

// В пари – див. коментар: І, 37. // В лави – гра в карти. Микола Гоголь у своему словничку до «Енеiди» так пояснюе цю гру: «…У лави грають звичайно ушiстьох. Сiдають за стiл три проти трьох, здають карту i кожен грае з тим, що сидить навпроти, не втручаючись у загальну гру. Старша карта бере, i кiлькiсть таких взяток означае виграш; на чиiй з двох сторiн iх бiльше, тi виграють, а сторона, що виграла, дае тiй, що програла, стiльки ударiв джгутом, наскiльки перевищено набранi взятки» (Гоголь Н. В. Полн. собр. соч. – М., 1952. – Т. 9. – С. 511). // У помфиля – карточна гра, у якiй старша карта – жировий валет. // Вiзок – див. коментар: І, 37. // В кепа – карточна гра в дурня. // В сiм листiв – тобто «в сiм карт» (у старi часи карти називали ще «листами»).] Якi ж були до карт охочi,

То не сидiли дурно тут;

Гуляли часто до пiвночi

В нiска, в пари, у лави, в жгут,

У памфиля, в вiзка i в кепа,

Кому ж iз них була дотепа,

То в грошi грали в сiм листiв,

Тут всi по волi забавлялись,

Пили, iграли, женихались.

Нiхто без дiла не сидiв.

10. Еней один не веселився,

Йому немиле все було;

Йому Плутон та батько снився,

І пекло в голову ввiйшло.

Оставивши своiх гуляти,

Пiшов скрiзь по полям шукати,

Щоб хто дорогу показав:

Куди до пекла мандровати,

Щоб розiзнати, розпитати,

Бо в пекло стежки вiн не знав.

11.[117 - Нар.: Хата на курячiй нiжцi (Номис. – С. 201).]Ішов, iшов, аж з русих кудрiв

В три ряди капав пiт на нiс,

Як ось забачив щось i уздрiв,

Густий пройшовши дуже лiс.

На нiжцi курячiй стояла

То хатка дуже обветшала,

І вся вертiлася кругом;

Вiн, до тii прийшовши хати,

Хазяiна став викликати,

Прищурившися пiд вiкном.

12.[118 - Жовна – набряк залоз на шиi.] Еней стояв i дожидався,

Щоб вийшов з хати хто-небудь,

У дверi стукав, добувався,

Хотiв був хатку з нiжки спхнуть.