Маленькі жінки. Частина 1

– Я знаю, що маю на увазi, не треба мене повчати й iронiзувати. Новi слова вдосконалюють словниковий запас, – з гiднiстю вiдбивалася Емi.

– Дiвчата, перестаньте цькувати одна одну. Ви хотiли б, щоб тато не втратив усi статки, коли ми були малими? Я розумiю це, Джо. Дорогi моi! Тодi ми не мали нiякого клопоту та не вмiли цiнувати те, що в нас було, – сказала Мег, повертаючись спогадами у кращi часи.

– Але ж не так давно ти твердила, що ми щасливiшi за царських дiтей, бо вони, незважаючи на багатство, постiйно влаштовують братовбивчi вiйни та розчаровують всiх.

– Так, я справдi казала таке, Бет. Я й досi так вважаю. Справдi, нам доводиться працювати, але ми дуже веселi i вмiемо посмiятися над собою. Джо недарма казала, що мiж нами е особлива еднiсть.

– Джо постiйно каже про такi речi, – зазначила Емi, подивившись на довготелесу фiгуру, що розтяглася на килимi.

Джо негайно пiдвелася, поклала руки в кишенi, i почала щось насвистувати.

– Джо, припини. Ти поводишся, як хлопчисько.

– Тому-то я це й роблю.

– Я ненавиджу грубих дiвчат, котрi не мають нiчого жiночного!

– А я ненавиджу надто нiжних, манiрних дiвчат!

– Пташки в маленьких гнiздечках мирно живуть, мирно живуть…, – заспiвала Бет зi смiшним виразом миротворця на обличчi. Дiвчата засмiялися, i невеличка сварка поступово забулася.

– Справдi, любi, ви обидвi не дуже-то й маете рацiю, – сказала Мег. Вона постiйно «читала лекцii», намагаючись справно виконувати роль старшоi сестри.

 – Ви вже достатньо дорослi, щоб не вдаватися до хлоп’ячих забавок. Джозефiна, ти точно вже не дитина й маеш поводитися гiдно. Я могла промовчати, коли ви були маленькими. Але подивись на себе: твое волосся зiбране у високу зачiску, як у справжньоi юноi ледi.

– А я не хочу бути ледi! А якщо вся справа в моему високо пiднятому волоссi, то я краще носитиму два хвости рокiв до двадцяти, – закричала Джо, зриваючи з зачiски сiтку, що тримала густе каштанове волосся – тепер воно спадало на ii плечi та спину.

 – Не хочу думати, що я виросту й мене називатимуть панно Марч, що носитиму довгi сукнi й виглядатиму, як примарна китайська айстра! Бути дiвчиною – жахливо, особливо, коли тобi подобаються хлоп’ячi iгри! Я розчарована, що не народилася хлопчиком. Якби я не була дiвчиною, то пiшла б на вiйну разом з татом.