Маленькі жінки. Частина 1

Проте головною прикрасою Джо було ii довге та густе волосся, яке зазвичай вона закладала в сiтку – воно iй теж заважало.

Зовнiшнiсть для Джо була незручною. Хоч плечi ii ставали округлими – вона поступово перетворювалася з дiвча на дiвчину, жiнку, але рухи та одяг залишалися пiдкреслено незграбними. Джо не любила в собi дiвчину й намагалася щосили противитися природi.

Елiзабет або ж Бет, як ii всi називали, була гарною дiвчинкою з рожевою, гладкою шкiрою. Бет було рокiв з тринадцять, ii манери – трохи сором’язливi, голос – боязкий та тихий.

Бет завжди була спокiйна й миролюбна. Очi дiвчинки – яснi та глибокi, волосся – наче пух. Батько називав ii «Маленька Панночка Спокiй». Це прiзвисько iй пiдходило, бо вона, здавалося, жила у власному щасливому свiтi i виходила зi свого укриття лише в компанii людей, яким довiряла i яких любила.

Емi, хоч i наймолодша, проте була найважливiшою людиною в сiм’i. Так вона вважала. Емi завжди мала власну думку про будь-що. Звичайна собi дiвчинка зi снiжно-бiлою шкiрою, блакитними очима й золотавим волоссям, що спадало на плечi.

Блiда й струнка, вона завжди поводилася аж надто манiрно, як справжня молода ледi i завжди пам’ятала про правила гарного тону. Ви ще можете спитати: а як щодо характерiв чотирьох сестриць? Що ж, про це ми розкажемо трохи згодом.

Годинник пробив шосту. Бет прибралася бiля камiна, поставивши поблизу пару старих капцiв. Дiвчата пiдбадьорилися, адже це означало, що скоро прийде мама.

Мег полишила своi «лекцii» й запалила лампу. Емi пiдвелася з крiсла, а Джо, забувши про втому, встала з килима й пiдсунула капцi ближче до вогню.

– Вони дуже зношенi. Треба купити Мармi новi капцi, – сказала Джо.

– Гадаю, що я витрачу на це свiй долар, – мовила Бет.

– Нi, я куплю! – скрикнула Емi.

– Я найстарша… – почала було Мег, але Джо випередила ii:

– Я зараз за чоловiка в сiм’i, бо тепер, коли батько пiшов на вiйну, маю приглядати за вами. Так вiн наказував менi. Тому я куплю.

– Я скажу, що ми зробимо, – почувся голос Бет.

 – Подаруймо свiй долар Мармi до Рiздва. Ми не витрачатимемо грошi на себе.

– Бет – молодець! Я згодна. Але що ми купимо для неi? – захопилася iдеею Джо.

Обговорення тривало. Мег, поглянувши на своi красивi руки, оголосила:

– Я куплю для неi гарну пару рукавичок.

– Краще вже купити мiцне взуття. Таке, як носять в армii, – крикнула Джо.

– Я думаю про носовi хустинки, звiсно ж, гарно пiдшитi… – сказала Бет.

– Тодi я куплю маленький флакон парфумiв.